Триває період літніх відпусток і багато людей подорожують – в гори чи ліс, за грибами та ягодами. На жаль, нещасні випадки трапляються з нами і на відпочинку.
Отже, як допомогти собі чи друзям, коли вас спіткала біда і ситуація не терпить зволікань, розповідає головний фельдшер Самбірської станції ЕМД Львівський Обласний Центр Екстреної Медичної Допомоги та Медицини Катастроф Андрій Голод.
Щоб не сталося біди, потрібно дотримуватися кількох правил:
Перше – не ходити в гори самому. Бажано вирушати в таку мандрівку компанією, принаймні, з трьох-чотирьох осіб.
Друге – походи в гори потребують спеціальної підготовки та екіпірування, і не варто нехтувати цією підготовкою.
Третє. Завжди, куди б ви не вирушали, чи в ліс по гриби, чи в мандрівку горами, беріть з собою хоча б мінімальну аптечку, яка б містила бинт, еластичний бинт, бандажі, турнікети, антисептики, стерильні серветки або перев’язувальні пакети, а також набір знеболювальних препаратів.
Якщо вже з вами сталася така біда, то першим ділом треба усунути фактори, які загрожують життю: зупинити кровотечу чи іммобілізувати (знерухомити) кінцівку задля знеболення, щоб не розвинувся травматичний шок.
І друге – це організувати доставку постраждалого в найближчий лікувальний заклад.
Для того, щоб надати домедичну допомогу потерпілому і головне, зробити це правильно, слід пройти відповідні курси. А щоб організувати доставку з таких місць постраждалого в лікувальний заклад, потрібно орієнтуватися на місцевості, мати постійний зв'язок з рятувальними службами, також мати якісь засоби для подання сигналів – фаєри з кольоровим димом, сигнальні ліхтарики-маячки, – щоб означити своє місцезнаходження. Важливо також не тільки мати заряджені мобільні телефони, а й пам’ятати, що не скрізь доступний стільниковий зв’язок.
Найпоширеніше, що може бути під час мандрівок в гори чи ліс, – це вивихи кінцівок, переломи – рук, ніг та ребер, а також кровотечі.
Якщо людина спіткнулася, впала чи зірвалася у прірву, це може обернутися переломами чи вивихом кінцівок. Розберемо детальніше кожен із випадків.
При вивиху першим ділом треба знерухомити кінцівку в тому положенні, в якому вона опинилася після нещасного випадку.
Тобто ми нічого не робимо, не вправляємо (!), а просто беремо якийсь матеріал (коли нема еластичного чи просто бинта), це може бути сорочка, куртка тощо, розриваємо її на клапті, зв’язуємо один до іншого, стараємося фіксувати – рука це чи нога, в такому положенні, як є. Як варіант, хвору ногу можна примотати до здорової, скажімо, руку – до тулуба.
При переломах допомога дещо інша. Ми робимо шинування з підручного матеріалу. Наприклад, в лісі чи горах це звичайні грубші гілки (можна зрізати з дерева) бажано дві, або й три, обкласти ними кінцівку так, щоб захопити два сусідні суглоби вище і нижче місця перелому і також прибинтувати бинтом.
Якщо нема бинта, знову ж таки використовуємо одяг. Основне – знерухомити травмовану кінцівку. Для запобігання розвитку травматичного шоку, за потреби, було б добре прийняти таблетку анальгіну або мати з собою ін’єкції в шприцах. І якнайшвидше старатися госпіталізувати потерпілого у медичний заклад.
Як ми можем організувати евакуацію. Якщо йдеться про велику групу людей, то можна змайструвати з гілок та підручного матеріалу імпровізовані ноші. Нести потерпілого на лямках чи, принаймні, на руках.
Якщо людина одна опинилася в горах у такій ситуації, це дуже критично і дуже важко. Тобто розраховувати в таких випадках можна тільки на себе і на свою фізичну підготовку.
Тому під рукою треба мати засоби зв’язку, знати назву місцевості, де ви перебуваєте, чітко вказати координати, і якимось чином привернути увагу, щоб вас якнайшвидше знайшли рятувальні служби.
При кровотечах пам’ятаємо про два методи її зупинки: якщо кровотеча артеріальна, потрібно накласти джгут, при венозній кровотечі треба зробити бандаж з тиснучої пов’язки. (Про види кровотеч, як їх розрізнити та правильно надати допомогу, читайте тут: https://www.facebook.com/emergency.lviv/posts/2700773976803358)
Скажімо, у вас артеріальна кровотеча, і у вашій аптечці немає турнікета або взагалі нема аптечки.
Знову ж таки, розриваємо на пасмо сорочку, куртку чи інший придатний для цього матеріал, накладаємо вище місця кровотечі, зав’язуєм, потім берм гілку, пропихаємо під цю тканину і за типом вентиля закручуєм її в будь-яку сторону (немає значення, за чи проти годинникової стрілки); крутим доти, поки не зупиниться кровотеча. Після цього фіксуємо цю палицю до тіла (теж за допомогою також якогось шматка тканини) та обов’ֹязково запам’ятовуємо чи записуєм час, коли ми це зробили.
Через годину джгут/пов’язка розпускається, і спостерігаємо, зупинилась кровотеча чи продовжується. Також це робиться, щоб відбулось наповнення кінцівки кров’ю, аби уникнути омертвіння тканин й не довелося вдаватися до ампутації.
При венозній кровотечі ми просто робимо туге бинтування з усіх підручних засобів. Добре, якщо є бинт, стерильні серветки, якими можна натампонувати рану й потім туго забинтувати.
Якщо нема, також доводиться рвати одяг і ним максимально туго зробити перев’язку. Як варіант – таке допускається при екстремальних умовах у світі – для зупинки кровотечі з великої рани можна навіть використати якийсь невеличкий камінець, загорнутий в тканину, який зверху теж примотуємо.
Тобто використовуємо будь-який метод для порятунку життя, все те, чим можна скористатися на даний момент. Не думаємо в такі хвилини про стерильність – є широкий спектр антибіотиків, і в лікарні потерпілому нададуть усю необхідну допомогу. Тож якнайшвидше стараємось доставити потерпілого до лікувального закладу.
І нехай гори чи ліс будуть для вас місцем сили й відпочинку!