Нещодавно у Городоцькій ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області відбулася «гаряча лінія» на тему «Особливості застосування РРО та ПРРО» за участю начальника Гордоцької ДПІ Романа Миськіва.
Надаємо відповіді на декілька із них, які найбільш цікавили платників податків:
Питання: Для яких платних медичних послуг з 1 січня 2021 року обов’язково застосовувати РРО чи ПРРО?
Відповідь: Платні послуги у сфері охорони здоров’я, які можуть надавати суб’єкти господарювання, зазначені в розділі «Охорона здоров’я» Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД) ДК 009:2010, яка затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 №457, а саме за такими групами КВЕД:
86.1 «Діяльність лікарняних закладів»;
86.2 «Медична та стоматологічна практика»;
86.9 «Інша діяльність у сфері охорони здоров’я».
Отже, така діяльність з 01.01.2021 року без застосування реєстраторів розрахункових операцій чи програмних реєстраторів розрахункових операцій – заборонена.
Питання: З якого часу реєстратори розрахункових операцій застосовуватимуть всі фізичні особи-підприємці?
Відповідь: 1 грудня 2020 року Верховна Рада Україна ухвалила Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платникам єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій», яким відтерміновано до 1 січня 2022 року обов'язкове застосування РРО (ПРРО) для фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку ІІ та IV груп та обсяг доходу, яких протягом календарного року не перевищує граничного обсягу доходу, встановленого для І групи платників єдиного податку, але крім тих, які провадять діяльність у сферах з істотними ризиками ухилення від оподаткування.
Питання: Які види діяльності попадають під обов’язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій вже в 2021 році, незалежно від річного обсягу доходів?
Відповідь: Закон не відтерміновує застосування реєстраторів розрахункових операцій чи програмних реєстраторів розрахункових операцій для фізичних осіб-підприємців платників єдиного податку ІІ-IV групи, які здійснюють ризикові види діяльності, а саме:
– реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
– реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;
– реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Варто зазначити, що фізичні особи-підприємці єдиного податку, які займаються продажем підакцизних товарів, не звільняються від використання РРО. Також встановлено, що ФОП ІІ-IV групи не лише у випадках перевищення доходу встановленого ліміту, а й при введенні роздрібної торгівлі підакцизними товарами повинні користуватися РРО.
Питання : Яким чином покупець зможе перевірити чек, виданий ПРРО, що працює в режимі в офлайн?
Відповідь: У розрахунковому документі (чеку) має обов’язково бути наявна позначка про проведення розрахункової операції в режимі офлайн.
Перевірити наявність цього чеку в базі даних ДПС можливо через Електронний кабінет після завершення роботи ПРРО в режимі офлайн та передачі ним чека/чеків до фіскального сервера.
Інформація про фіскальні номери, які увійшли до діапазону для використання ПРРО, що працює у режимі офлайн, буде оприлюднена в Електронному кабінеті із зазначенням даних про фіскальний номер ПРРО та про суб’єкта господарювання, для ПРРО якого зарезервовано фіскальні номери.