01 серпня цього року набув чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку інституту старост” від 14.07.2021 р. №1638-ІХ (далі - Закон №1638-ІХ). Цей закон нарешті додав до переліку компетенцій рад громад повноваження щодо утворення старостинських округів, затвердження Положення про старосту, затвердження на посаду та звільнення з посади старости, а також докорінно змінив деякі складові у правовому статусі старости та процедурі його затвердження на посаду (пункт 6-1 частини 1 статті 26 та стаття 54-1 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” - далі Закон №280/97-ВР).
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Прикінцеві та перехідні положення Закону №1638-ІХ визначили, що сільські, селищні, міські ради у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом мають забезпечити відповідно до статті 54-1 Закону №280/97-ВР утворення старостинських округів.
Незважаючи, що зазначені законодавчі зміни є чинними вже другий місяць, сьогодні ще багатьом радам громад необхідно утворити старостинські округи та затвердити старост.
Нагадаю, після минулорічних місцевих виборів значна кількість рад громад вирішували питання про затвердження на посадах старост та визначення територіальної основи для здійснення ними повноважень так, як на той час дозволяло чинне законодавство. Поруч з цим, частина рад громад тимчасово утрималася від вирішення цього питання, розраховуючи повернутися до нього вже після належного унормування на законодавчому рівні. Як наслідок, одні і ті ж питання радами громад були вирішені у різний спосіб або ж залишилися невирішеними. З огляду на це, усі територіальні громади можна поділити на декілька груп, зокрема:
- перша група - громади, ради яких в порядку частини 3 статті 26 Закону №280/97-ВР (як ради об'єднаних територіальних громад) утворили старостинські округи та затвердили на старост;
- друга група - громади, ради яких затвердили на посадах старост не у попередньо утворені старостинські округи, а у населені пункти за переліком як у визначену радами громад територіальну основу для здійснення старостами наданих повноважень;
- третя група - громади, які були утворені за процедурою добровільного об'єднання, втім, остаточно збільшені їхні території були визначені одним із розпорядчих актів Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 р. У зв'язку з цим, ради таких громад затвердили на посадах старост і у старостинські округи, що були раніше утворені в порядку частини 3 статті 26 Закону №280/97-ВР, і у населені пункти за переліком як визначену радами громад територіальну основу для здійснення старостами наданих повноважень. Іншими словами, старости затверджувалися на посади у два різних види територіальних утворень: із статусом старостинського округу і без нього;
- четверта група - громади, ради яких не утворювали старостинські округи та не затверджували на посадах старост, чекаючи на доповнення частини 1 статті 26 Закону №280/97-ВР відповідним повноваженням (сьогодні це пункт 6-1).
А тепер давайте розглянемо, як у кожній із наведених вище груп громад мали б сьогодні утворюватися старостинські округи та вирішуватися питання щодо їх кадрового забезпечення за допомогою посади старости не лише в площині законодавства про місцеве самоврядування, але трудового, норми якого поширюються на старост під час проходження ними служби в органах місцевого самоврядування.
У громадах першої групи при утворенні старостинських округів щонайменше можуть бути такі сценарії:
а) об'єднання двох та більше старостинських округів в один. За такого сценарію усі раніше затверджені на посадах старости підлягають звільненню за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП). Втім, перш ніж це буде зроблено, має бути вчинено декілька організаційно-розпорядчих дій, а саме:
- прийняття радою громади рішення про утворення старостинських округів;
- внесення змін до раніше затвердженого штатного розпису апарату ради та її виконавчих органів в частині щодо кількості посад старости;
- попередження старост під розпис в порядку статті 49-2 КЗпП про наступне вивільнення.
На посаду старости укрупненого старостинського округу може бути внесено або кандидатуру одного зі старост ліквідованих старостинських округів, або взагалі іншу особу. І в першому, і в другому випадках кандидатуру на посаду старости потрібно буде погодити із жителями укрупненого старостинського округу за процедурою, що визначена новою редакцією частини 1 статті 54-1 Закону №280/97-ВР.
б) поділ одного старостинського округу на декілька. Не пізніше ніж за два місяці до передбачуваної дати переформатування існуючого старостинського округу шляхом його поділу, старосту, який ще здійснює на його території надані повноваження, потрібно буде під розпис попередити про зміну істотних умов праці (частина 3 статті 32 КЗпП). Якщо староста погодиться продовжити службу на нових умовах, то він залишається на посаді старости, а якщо ні, то підлягає звільненню за пунктом 6 статті 36 КЗпП.
Затвердженню старост у новоутворені старостинські округи теж має передувати погодження їхніх кандидатур за процедурою, зміст якої визначила частина 1 статті 54-1 Закону №280/97-ВР за винятком старости, який погодився продовжити службу на нових умовах.
У разі залишення старости на посаді, виникає запитання щодо території, на якій він у подальшому здійснюватиме свої повноваження, адже на основі одного старостинського округу було утворено два чи навіть більше округів. Такою територією, на мою думку, може бути один із новоутворених старостинських округів, зокрема, той, що буде старості запропонований головою громади під час попередження про зміну істотних умов праці, можливо навіть, безвідносно місця розміщення будівлі, у якій знаходиться службовий кабінет ще чинного старости.
в) переформатування старостинських округів за рахунок переходу (переведення) населених пунктів з одного чи декількох старостинських округів до іншого старостинського округу (округів). За такого сценарію матиме місце часткове збільшення площі території та кількості жителів одного старостинського округу за рахунок зменшення площі території та кількості жителів іншого старостинського округу чи старостинських округів. На цьому тлі сама кількість старостинських округів залишається незмінною, втім, у переформатованих старостинських округах поруч із площею та кількістю жителів зазнають змін й істотні умови праці для відповідних старост.
Не пізніше ніж за два місяці до передбачуваної дати переформатування існуючих старостинських округів, старост, які ще здійснюють на їх території надані повноваження, потрібно буде під розпис попередити про зміну істотних умов праці (частина 3 статті 32 КЗпП). Ті старости, які погодяться продовжити службу на нових умовах, залишаються на своїх посадах, а ті, що не погодяться, підлягають звільненню за пунктом 6 статті 36 КЗпП. На посади звільнених старост має бути затверджено кандидатури, які будуть погоджені із жителями відповідних старостинських округів за процедурою, що визначила частина 1 статті 54-1 Закону №280/97-ВР.
г) поєднання декількох сценаріїв, зміст яких описано у вищенаведених пунктах а), б) та в). Цей сценарій використовуватиметься тими громадами, яким для приведення старостинських округів до параметрів визначених частиною 4 статті 54-1 №280/97-ВР необхідно буде застосувати два чи більше способів для переформатування старостинських округів.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Чинного старосту може бути перезатверджено на посаді без погодження із жителями переформатованого старостинського округу у разі, якщо староста, будучи попередженим про зміну істотних умов праці погодився продовжувати службу на нових умовах унаслідок збільшення/зменшення площі території старостинського округу та кількості жителів, які у ньому проживають.
У громадах другої групи можуть бути принаймні такі сценарії:
а) новоутворені старостинські округи за переліком населених пунктів, що увійшли до їх складу, співпадають із переліком тих населених пунктів, які свого часу при затвердженні на посадах старост були визначені їм територіальною основою для здійснення повноважень. За такої ситуації кількість старостинських посад залишається такою ж і у старост зберігається статус-кво. Старости без змін у територіальній та трудовій площинах продовжують здійснювати свої повноваження. Різниця буде хіба що у назві посади старости. Якщо раніше це був “староста села/сіл”, то тепер “староста старостинського округу”.
б) новоутворені старостинські округи за переліком населених пунктів, що увійшли до їх складу не співпадають із переліком тих населених пунктів, які свого часу при затвердженні на посадах старост були визначені їм територіальною основою для здійснення наданих повноважень, а необхідна кількість посад старости порівняно із наявною є такою самою. Це означає, що формат усіх чи деяких попередніх територіальних утворень, визначених радою для здійснення старостами наданих повноважень в процесі утворення старостинських округів зазнав змін. Іншими словами, ті чи інші сільські населені пункти з територіальних утворень, на основі яких старости ще продовжують здійснювати повноваження перейшли до складу вже новоутворених старостинських округів. Своєю чергою це і призвело до змін у кількісних характеристиках новоутворених старостинських округів (площа, чисельність жителів) порівняно з попередніми територіальними утвореннями. Такі перетворення у внутрішній громадівській територіальній архітектурі є нічим іншим як змінами істотних умов праці старост. Про це кожного з них потрібно буде під розпис попередити в порядку частини 3 статті 32 КЗпП, втім, не пізніше ніж за два місяці до передбачуваної дати утворення відповідних старостинських округів. Усі старости, які погодяться продовжити службу на нових умовах, залишаються на своїх посадах, а якщо не погоджуються, то підлягають звільненню за пунктом 6 статті 36 КЗпП. На посади звільнених старост затверджуються кандидатури, які будуть погоджені із жителями відповідних старостинських округів за процедурою, передбаченою частиною 1 статті 54-1 Закону №280/97-ВР.
в) новоутворені старостинські округи за переліком населених пунктів, що увійшли до їх складу не співпадають із переліком тих населених пунктів, які свого часу при затвердженні на посадах старост були визначені їм територіальною основою для здійснення наданих повноважень, а необхідна кількість посад старости порівняно із наявною є меншою. Наявність такої ситуації є наслідком того, що усі чи деякі попередні територіальні утворення, визначені радою для здійснення старостами наданих повноважень в процесі утворення старостинських округів зазнали кількісних змін. Це означає, що усі чи деякі попередні територіальні утворення для здійснення старостами своїх повноважень були об'єднані задля того, щоб вони відповідали кількісним параметрам, визначених частиною 4 статті 54-1 Закону №280/97-ВР. У зв'язку з цим, кількість сформованих нових територіальних утворень, тепер вже у вигляді старостинських округів і вийшла дещо меншою.
У новосформовані старостинські округи, що виникли в результаті об'єднання територіальних утворень, визначених раніше для здійснення старостами своїх повноважень, мають бути затверджені на посадах старости за процедурою, визначеною частиною 1 статті 54-1 Закону №280/97-ВР. Що стосується старост, які до цього здійснювали повноваження в територіальних утвореннях, що були об’єднані і на їхній основі були утворені укрупнені старостинські округи, то такі старости підлягають звільненню за процедурою, викладеною у пункті а) для першої групи громад. Втім, це не має бути перешкодою для внесення у подальшому кандидатури одного із таких старост для затвердження на посаді, але вже за новою процедурою - через погодження із жителями новоствореного старостинського округу. Хоча такою кандидатурою може бути й зовсім інша особа. Кого запропонувати, вже вирішуватиме голова громади, адже це питання належить його компетенції.
г) новоутворені старостинські округи за переліком населених пунктів, що увійшли до їх складу не співпадають із переліком тих населених пунктів, які свого часу при затвердженні на посадах старост були визначені їм територіальною основою для здійснення наданих повноважень, а необхідна кількість посад старости порівняно із наявною є більшою. Наявність такої ситуації є наслідком того, що усі чи деякі попередні територіальні утворення, визначені радою для здійснення старостами наданих повноважень в процесі утворення старостинських округів зазнали кількісних змін. Це означає, що усі чи деякі попередні територіальні утворення для здійснення старостами своїх повноважень були поділені на декілька частин, кожна з яких стала старостинським округом. У цьому випадку у кожного такого старости змінилися істотні умови праці через зменшення території та кількості жителів, які на ній проживають, а у новоутворені старостинські округи потрібно затверджувати старост за новою процедурою. Чинного старосту може бути перезатверджено, якщо він погодиться після попередження під розпис про зміну істотних умов праці продовжити службу в одному із старостинських округів, запропонованих головою громади. Якщо не погодиться, то такий староста підлягає звільненню в за пунктом 6 статті 36 КЗпП, а на його місце має бути затверджено іншу кандидатуру за новою процедурою.
У громадах третьої групи можуть бути ті сценарії, що використовуватимуться громадами першої та другої групи, залежно від того, нові старостинські округи були утворені на територіальній основі раніше створених старостинських округів чи відповідних населених пунктів за переліком.
Громади четвертої групи, ради яких раніше не затверджували на посадах старост, не утворювали старостинські округи чи будь-які інші територіальні утворення для здійснення у подальшому старостами наданих повноважень, мають можливість сьогодні започаткувати цей напрям, як то кажуть “з чистого аркуша”. Іншими словами, такі ради громад просто виконують вимоги відповідних приписів нової редакції статті 54-1 Закону №280/97-ВР в частині щодо параметрів старостинських округів, утворюючи їх відповідними рішеннями, а також дотримуються процедури погодження та внесення на затвердження кандидатур на посади старост.
Як бачимо, переважна більшість наведених вище сценаріїв, які передбачають комплексне вирішення питань щодо утворення старостинських округів, зміни їх формату, а також затвердження на посадах старост та їх звільнення, мають відбуватися не лише із дотриманням вимог законодавства про місцеве самоврядування, але й Кодексу законів про працю, дія якого теж поширюється на посадових осіб місцевого самоврядування з урахуванням особливостей, передбачених законом “Про службу в органах місцевого самоврядування”.
А це своєю чергою виступатиме не лише гарантією дотримання трудових прав старост та правильності відповідних записів у їх трудових книжках при звільнені, але й запорукою своєчасної реєстрації Центрами зайнятості та здійснення виплат по безробіттю.
НЕОБХІДНО ЗНАТИ! Центри зайнятості, відповідно до роз'яснень Мінпраці, вимагають, щоб у трудових книжках звільнених зі служби посадових осіб місцевого самоврядування у записі про звільнення обов'язково було посилання на норму трудового законодавства, тобто КЗпП.