#кращі_інклюзивні_практики_львівщини
Ірина Михайлівна Бобеляк - директор Городоцького ІРЦ про:
- особливості роботи та плани центру
- співпрацю із ЗЗСО
- унікальні методики для визначення інтелектуального рівня розвитку дитини
- те, що важливо знати батькам дитини з ООП.
Городоцький ІРЦ запрацював три роки тому, чи вдалось заповнити потребу мешканців району і яка ситуація станом на зараз?
Городоцький ІРЦ створений у 2018 році, спочатку було надзвичайно важко, оскільки, ми ще обслуговували Мостиський район до того часу, ніж у них створили інклюзивно-ресурсний центр, але потім робота налагодилась.
За цей час у нас збільшився штат працівників, хоча ще всі ставки не заповнені і потреба у фахівцях залишилась, тому, що ще крім Городоцької ТГ обслуговуємо Великолюбінську ТГ та Комарнівську ТГ (на даний час підписуються угоди про співпрацю між громадами) - це також потребує введення додаткових посад.
Проте, фахівці ІРЦ забезпечують психолого-педагогічний супровід по всіх напрямках відповідно до основних завдань згідно з Положенням та до потреби мешканців територіальних громад. Проводиться комплексна оцінка - одне з основних завдань центру, на даний час видано батькам 173 висновки про комплексну оцінку та надано рекомендації закладам освіти щодо розроблення індивідуальної програми розвитку особи.
Постійно фахівці ІРЦ надають психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги особам з особливими осітніми потребами, беруть участь в командах психолого-педагогічного супроводу особи в закладах освіти, надаються консультації та методична допомога педагогічним працівникам, консультації батькам, щодо особливостей її розвитку.
Також організовуємо та проводимо конференції, семінари, засідання за круглим столом, тренінги, майстер-класи для підвищення кваліфікації педагогічних працівників, обміну досвідом.
Важливою ланкою роботи вважаємо інформування громадськості про діяльність ІРЦ та взаємодію з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, закладами охорони здоров’я, закладами соціального захисту населення, службами у справах дітей, громадськими організаціями. Тісно співпрацюємо з Городоцьким відділенням соціальної реабілітації дітей з інвалідністю.
Чи сусідство із закладом освіти добре впливає на роботу центру?
Наш центр знаходиться у приміщенні закладу освіти. За три роки ми бачимо позитивну сторону у цьому сусідстві. Ми тісно співпрацюємо з адміністраціями закладів загальної середньої та дошкільної освіти. І у нас є така практична платформа для роботи. Є можливість постійно надавати кваліфікований супровід інклюзивного навчання, педагогічні працівники мають змогу безпосередньо консультуватись з фахівцями центру. ⠀
Фахівці центру мають змогу спостерігати за особами з особливими освітніми потребами, надавати допомогу, не покидаючи установи.
Також, коли ми організовуємо практичні семінари, майстер-класи, засідання круглих столів та ін. заходи, маємо змогу залучати до роботи педагогічних працівників закладів освіти для обміну досвідом і на практиці показуємо роботу інклюзивних класів та груп, ресурсну кімнату, ресурсні кутки які знаходяться в закладах освіти.
Нещодавно департамент освіти і науки облдержадміністрації за рахунок субвенції закупив унікальні методики.
Розкажіть що це за методики?
Чим вони особливі?
До комплекту, який надійшов в ІРЦ, входять 5 методик. Це методики для визначення інтелектуального рівня розвитку дитини, методика WISC-IV або Шкала Векслера для дітей – IV видання та методика Leiter-3, шкала продуктивності Лейтера – 3 видання. Ці методики спрямовані на визначення рівня інтелекту.
Також є дві методики, спрямовані на визначення особливостей розвитку дітей розладу аутичного спектру – це PEP-3 та CASD. Остання методика – опитувальник CONNERS-3. Вона потрібна для виявлення РДУГ (розладів дефіциту уваги та гіперактивності).
Методика Векслера містить вербальні тести, і її віковий діапазон застосування – від 6 до 16 років.
Шкала Лейтера містить невербальні інструкції і завдання і не потребує вербальної комунікації з дитиною взагалі. Спочатку її створювали як методику для дітей з порушеннями слуху та мовлення, але вона знайшла широке застосування для дітей з аутизмом. Завдяки невербального компоненту методика широко застосовується для осіб з абсолютно різними порушеннями. Її віковий діапазон – від 3 до 75+ років, тобто підходить і для дітей, і для дорослих.
PEP-3 розроблена в межах “TEACCH” (програма для навчання та роботи з дітьми з РАС та іншими розладами) і спрямована на дітей з РАС. Зараз є великий запит на оволодіння психодіагностичними інструментами, які можуть підтвердити або спростувати наявність у дитини РАС. Сама методика виглядає як гра, схожа на набір іграшок. Але кожна іграшка – стимул, який спеціаліст дає дитині і фіксує її поведінкові реакції за чітким протоколом, на основі якого нараховуються бали. Кожна поведінкова реакція оцінюється певною кількістю балів, і вже виходячи з віку дитини, ці бали переводяться в певні показники.
Інша методика, спрямована на визначення проявів РАС у дітей, – це CASD, скрінінгова методика. Вона складається із запитань до батьків або спеціалістів, які проводять з дитиною найбільше часу. Тобто є кілька варіантів заповнення методики CASD: батьками, опікунами чи корекційними педагогами. Останнє можливо, але є небажаним, тому що запитання в методиці стосуються і деяких побутових аспектів поведінки дитини, прийому їжі, гігієни тощо.
Опитувальник CONNERS-3. Вона потрібна для виявлення РДУГ (розладів дефіциту уваги та гіперактивності). Тест складається з трьох форм: для самої дитини, для батьків (опікунів) і вчителів-педагогів. Віковий діапазон для CONNERS-3 – від 6 до 16 років. Аналіз результатів має відбутись мінімум за трьома формами. Дітям молодшого віку (6-7 років) форма самозвіту не надається. Замість неї додаткову форму мають дати або вчителю, або батькам чи опікунам. Загалом за CONNERS-3 може бути зібрано до 5 джерел інформації. Опитувальник містить трохи більше 100 запитань. Цінність CONNERS-3 в тому, що методика дає розуміння про функціонування дитини в різних контекстах.
Нові методики, якщо правильно ними користуватися, дають повну картину про сильні і слабкі сторони дитини, її освітні потреби. Вчителі можуть опиратися на цю інформацію під час формування адаптованих чи модифікованих програм.
Крім того, якщо звіт, зроблений за новими методиками, він буде дійсний і зрозумілий за кордоном, оскільки це методики мжнародного стандарту.
Раніше ви працювали у ПМПК, яка відмінність такої форми роботи від роботи ІРЦ?⠀
До створення ІРЦ я працювала завідувачем районної ПМПК, звичайно відмінність між колишнім районним ПМПК і теперішнім ІРЦ є надзвичайно великою.
По-перше, я працювала одна – спеціалісти були на погодинній оплаті праці, один раз в тиждень, залучались лише на обстеження. По-друге, не було відповідного приміщення та обладнання, лише один невеликий кабінет.
На даний час наш ІРЦ забезпечений приміщенням площею 120 кв.м., проведено ремонт та облаштовано меблями та обладнанням. На даний час центр налічує таких фахівців: директор – 1 ст., практичний психолог – 1,25 ст., вчитель-дефектолог (олігофренопедагог) – 0,5 ст., вчитель-реабілітолог – 1ст. , вчитель-логопед – 0,75 ст., вчитель-дефектолог ( сурдопедагог) – 0,5 ст..
Батьки та педагогічні працівники мають можливість звернутися за допомогою до всіх фахівців та проконсультуватись по різних питання щодо розвитку осіб з особливими освітніми потребами.
Що варто знати батькам, які зауважили певні порушення у розвитку своєї дитини?
Напевно, в наш стрімкий, відзначений кардинальними змінами час, батьки дітей з особливими освітніми потребами опиняються перед вибором з першого ж дня народження малюка. Що ж робити?
Тримати вдома, опікуватися лише його здоров’ям, віддати до спеціального дошкільного закладу з тим, аби пізніше він потрапив до спеціального закладу освіти чи одразу – в оточення здорових діток? Думки не відступають, а рішення приймати треба.
На сучасному етапі є багато альтернативних форм здобуття освіти дітьми з особливими освітніми потребами. А саме: інклюзивне навчання, педагогічний патронаж, сімейне, домашнє, навчання в спеціальних закладах освіти. Тому, вибір форми навчання дитини з особливими освітніми потребами є правом батьків, яке їм надають основні законодавчі освітні документи (Закони “Про освіту”, “Про повну загальну середню освіту” та ін.).
Втім, це рішення варто приймати спільно з фахівцями – медиками, педагогами, які допоможуть зважити всі “за” і “проти”, керуючись гаслом “ не зашкодь”.
Консультаційну допомогу батьки можуть одержати, звернувшись до фахівців ІРЦ за місцем проживання, котрі детально проконсультують, щодо різних форм і можливостей навчання та виховання дитини з особливими освітніми потребами.
Чи важливо фахівцям ІРЦ проходити навчання і які саме?
Оскільки роль фахівців в ІРЦ є досить вагомою та потребує постійного удосконалення їхніх умінь, знань та навичок, тому навчання є обов’язковим складником у роботі кожного фахівця.
Важливо, щоб навчання проходило щодо:
- проведення психолого-педагогічної оцінки всіх сфер розвитку осіб з особливими освітніми потребами;
- надання консультацій, методичної допомоги та взаємодії з педагогічними працівниками закладів дошкільної, загальної, середньої освіти, з батьками з питань організації інклюзивного навчання;
- розроблення рекомендацій щодо навчання та виховання осіб з різними особливими освітніми потребами;
- удосконалення психодіагностичної роботи, постійне вивчення новітніх методик по роботі з особами особливими освітніми потребами;
- сучасних корекційно-розвиткових методиках щодо навчання осіб з особливими освітніми потребами;
- удосконалення знань законодавства у сфері освіти.
Які цілі ставить перед собою команда Городоцького ІРЦ на найближчі роки?
1. Підтримка дітей з особливими освітніми потребами щодо компетентного та ефективного інтегрування в суспільство.
2. Взаємодія з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, управлінням освіти у напрямку підтримки та подальшого розвитку Інклюзивно-ресурсного центру.
3. Участь у проектах.
4. Підвищення рівня підготовки фахівців центру щодо роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.
5. Активізація батьківської громади та створення батьківського всеобучу «Особлива дитина».
6. Співпраця з громадськими організаціями ТГ з метою підтримки, розвитку і просування інклюзії шляхом спільної діяльності.