Власники земельних ділянок та землекористувачі зобов’язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватися правил добросусідства.
Порушення права користування ділянкою може полягати у самовільному захопленні ділянки шляхом зведення будівель чи споруд, ведення господарської діяльності, встановлення спірних межових знаків на чужій ділянці, самовільному проїзді через ділянку, забороні доступу (проходу) до ділянки, засмічення побутовими відходами і стічними тощо.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Вимагати усунення будь-яких порушень прав на землю і відшкодування завданих збитків можна і тоді, коли ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
Орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на ділянку.
Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
Вимагати усунення перешкод у користуванні земельної ділянки можна шляхом:
· переговорів з учасником конфлікту (добровільний порядок);
· зверненням до уповноважених органів (позасудовий порядок);
· звернення до суду (судовий порядок).
Добровільний порядок усунення перешкод у користуванні земельної ділянки передбачає пошук способів розв’язання конфлікту силами учасників конфлікту без залучення державних органів та органів місцевого самоврядування.
Для усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а також звільнення самовільно зайнятої ділянки законний власник може звернутися до відповідної особи, що здійснює такі перешкоди чи самовільно зайняла ділянку, з проханням про припинення неправомірних дій.
Звернення може бути усним або письмовим. Письмове звернення складається у добровільній формі та має містити відомості, що підтверджують законне право особи користуватися ділянкою, а також вимогу припинити здійснювати неправомірні дії. До звернення варто додати копії наявних документів, що підтверджують права на ділянку чи право користування такою ділянкою, а також документи на підтвердження державної реєстрації таких прав.
Якщо у добровільному порядку спірна ситуація не була вирішена, необхідно застосовувати позасудовий та судовий способи.
Позасудовий порядок передбачає звернення осіб за захистом своїх прав до органів, уповноважених вирішувати земельні спори. З метою позасудового вирішення земельного спору слід звернутися до:
- міської ради відповідної територіальної громади – у разі розміщення ділянки в межах відповідного села, селища, міста відповідної територіальної громади;
- територіальних органів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру – у разі розміщення ділянки поза межами населених пунктів.
Земельні спори розглядаються уповноваженими органами на підставі заяви. Заява про вирішення земельного спору повинна містити:
· найменування органу, до якого вона подається;
· імена сторін, які беруть участь у земельному спорі, телефон заявника (представника заявника), місце проживання або місцезнаходження;
· зміст вимог і виклад обставин, якими заявник обгрунтовує свої вимоги;
· зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину;
· перелік документів, що додаються до заяви.
Заява підписується заявником або його представником із зазначенням дати її подання.
Окрім копій документів, що посвідчують особу, до заяви слід додати: копію документу, що посвідчує право на земельну ділянку; кадастровий план земельної ділянки із відображенням зон обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку та наявних земельних сервітутів (за наявності); копії документів, що підтверджують зміни, які відбулися у правовому режимі ділянки; копії правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна; копії рішень органу місцевого самоврядування або судових органів щодо вирішення земельних спорів, якщо такі мали місце.
Якщо заява про вирішення земельного спору подається представником заявника, до заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.
Земельні спори розглядаються у тижневий строк з дня подання заяви. Розгляд заяв та прийняття рішення компетентними органами здійснюється безкоштовно.
Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін. У разі відсутності однієї зі сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин. Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішень.Рішення передається сторонам у триденний строк з дня його прийняття і вступає в силу з моменту його прийняття. Оскарження цього рішення в суді призупиняє його виконання.
Судовий порядок передбачає подання судового позову про усунення перешкод у здійсненні особою права користування та розпорядження своїм майном (негаторний позов). Із зазначеним позовом може звернутися також особа, яка відповідно до закону або договору має право володіння та користування майном, у тому числі у випадку, коли перешкоди чиняться власником майна. Виключно судом вирішуються земельні спори щодо володіння, користування та розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб. Спір про встановлення чи відновлення меж земельної ділянки вирішується судом лише у частині незгоди з рішенням органу, уповноваженого вирішувати земельні спори.
Із позовною заявою слід звернутися до відповідного районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем знаходження земельної ділянки. До позовної заяви слід додати документи, перелічені у пункті про позасудовий порядок вирішення спору. Крім того, слід додати квитанцію про сплату судового збору.
Розгляд судом земельних спорів у порядку цивільного судочинства здійснюються у строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України. Позовна давність до вимог про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою не застосовується, оскільки порушення прав триває у часі. Якщо ж на момент подання негаторного позову порушення припинилося, то підстав для його задоволення немає.
За детальною інформацією звертатися: Городоцьке бюро правової допомоги, м. Городок, вул. Львівська, 1а; тел. (231) 30-401; e-mail: horodok@legalaid.lviv.ua.