Сьогодні, 22 травня, у день, коли в далекому 1861 році Тарас Шевченко вирушив у свою останню дорогу з «чужого, непривітного» міста на Чернечу гору в Каневі і, як виявилося, у безсмертя, у Городоцькій громаді біля пам‘ятників Кобзареві лунало його слово, яке так потрібне нам у тривожний час війни.
Найактивнішими учасниками дійства в Городку були учні Городоцьких шкіл №2, №3 і №5, серед яких і 10-річний Валерій Пікало з Маріуполя, котрий знайшов прихисток від ворожих бомбардувань у нашому місті.
Зворушливо звучала «Розрита могила» у виконанні депутата міської ради Богдана Кориляка.
Улюблені рядки читали вчителі, батьки учнів.
І на оновленій землі
врага не буде, супостата,
а буде син і буде мати,
і будуть люде на землі,- Шевченковими словами передав упевненість про нашу перемогу і майбутнє України міський голова Володимир Ременяк.
Читаймо Шевченка! Виконуймо його заповіти!