У літню пору спостерігається зниження концентрації розчиненого кисню у водоймах. А це небезпечно для представників водної фауни - може виникнути масовий замор риби від задухи.
Причин виникнення задухи та масового мору риби у спекотний період:
-за високої температури знижується концентрація розчиненого у воді кисню;
-підвищення температури води призводить до активного розмноження усіх живих організмів, до цвітіння води і виділення водоростями токсичних продуктів;
-скидання промислових стоків або потрапляння болотної води, що містить велику кількість органічних речовин і продуктів гниття, які відбирають у процесі окислення з води кисень;
-нічні задухи, що у сильно зарослих водною рослинністю мілководних водоймах. Нічні задухи пов’язані з припиненням в темний час доби процесу фотосинтезу і значним споживанням кисню з води рослинами.
Як за зовнішніми ознаками розпізнати задуху риби?
Зниження концентрації розчиненого у воді кисню призводить до кисневого голодування (гіпоксії) – риби починають активніше рухатися, тож потреба в кисні у них збільшується.
При огляді такої риби можна зауважити блідість зябер і слизової оболонки рота, яка іноді набуває синюшного або брудно–синюшного відтінку. Очі каламутні. Дихання прискорене, рот і зяброві кришки відкриті.
Внаслідок кисневого голодування утворюється багато недоокислених продуктів, у тому числі і молочної кислоти, концентрація якої в крові і м’язах на момент загибелі риби досягає 120 мг.
Методи боротьби із літньою задухою
Найпершим та найбільш дієвим методом боротьби із задухою є аерація (насичення) води киснем та постійний контроль за станом розчиненого у воді кисню.
На водних об’єктах, де здійснюється вирощування товарної риби, у ставку збільшують проточність або здійснюють вапнування води негашеним вапном.
У прісних водоймах влітку «цвітіння» води частіше всього викликають синьо-зелені водорості. Спершу вони приносять певну користь, збагачуючи воду киснем. Але за значного збільшення їхньої біомаси виникає біологічне забруднення, у результаті чого значно погіршується якість води – змінюється її колір, знижується прозорість, зявляється неприємний запах, а відтак і дефіцит розчиненого кисню.
В результаті таких негативних явищ риба та інші водні живі організми отруюються.
Щоб не допустити втрати рибних запасів через замори, рибалкам, користувачам водних угідь, товариствам мисливців і рибалок слід регулярно спостерігати за станом водойм.
У разі пониження концентрації кисню у воді, різкого зниження рівня води у водоймах необхідно забезпечити своєчасну аерацію, використовуючи для цього мотори човнів, мотонасоси, підвісні мотори, пожежні насоси.
Також доцільно застосовувати компресори, котрі нагнітають повітря безпосередньо у воду. Мотонасоси встановлюють на березі водойми. Підвісні мотори, компресори встановлюють на плавзасобах, забезпечуючи їхній рух по всій акваторії водойми. Особливо швидко збільшує вміст кисню перелопачування води підвісними моторами. Для цього мотор піднімають таким чином, щоб його лопаті були лише на декілька сантиметрів під поверхнею води.
Не слід забувати про профілактичні заходи.
Для попередження літніх заморів необхідно обкошувати надводну рослинність, обов’язково вилучаючи її із води, щоб не допустити перегнивання.
За помітних ознак літньої задухи риби, необхідно посилити водообмін водного об’єкта, збільшивши проточність води. У разі сильного цвітіння синьо-зелених водоростей, їх можна знищити, рівномірно обприскавши водойму мідним купоросом (0,6 г на 1 куб. м).
З усіх методів, тільки біологічне очищення дозволяє відновити біохімічне самоочищення за рахунок штучного відновлення видового складу корисної мікрофлори багаторазовим збільшенням концентрації корисних мікроорганізмів у водоймі. Для цього у забруднену водойму вносять високі концентрації спеціально підібраних мікроорганізмів, які присутні в грунті та екосистемах здорових незабруднених водойм у дуже малих кількостях, селекціонованих і розмножених у формі готового до застосування концентрованого біопрепарату.