Під час проведення «круглого столу» заступник начальника – начальник відділу з надання адміністративних та інших послуг Орест Мельник зазначив, що громадяни, які мають можливість виконувати податкові обов'язки та які на сьогодні не подали декларації про майновий стан і доходи за звітний (податковий) 2021 рік, повинні не зволікати та подати декларацію не пізніше 19 липня 2022 року.
Цей термін передбачений Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі – Закон України № 2260).
Так, платники податків, які відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс) зобов’язані подати декларацію про майновий стан і доходи та мають можливість виконувати свої податкові обов'язки щодо дотримання термінів подання звітності, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України № 2260 за умови подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Оскільки 31 липня 2022 року припадає на вихідний день, то з урахуванням норм п. 57.1 ст. 57 Кодексу останній день для сплати податкових зобов’язань громадянами за даними декларацій припадає на 01.08.2022.
Орест Мельник нагадав, що для зручності платників податків запроваджено електронний сервіс в Електронному кабінеті (cabinet.tax.gov.ua) у розділі «ЕК для громадян» – «Податкова декларація про майновий стан і доходи», який надає можливість громадянам подати декларацію в електронному вигляді. Скористатись зазначеним сервісом зможуть особи, які ідентифіковані за особистим ключем, виданим кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг.
Яким чином СГ повідомляє контролюючий орган про прийняття рішення щодо незастосування КОРО?
Під час проведення семінару, фахівці Городоцької ДПІ зазначили, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО та програмний РРО (ПРРО), відповідно) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу» із змінами та доповненнями.
Згідно з п. 2 розд. ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Наказ № 547), суб’єкт господарювання може прийняти рішення про те, що у випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, про що зазначає у реєстраційній заяві (далі – заява № 1-РРО). У такому випадку суб’єкт господарювання має право не реєструвати та не зберігати книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) та розрахункові книжки. Для таких РРО у реєстраційному посвідченні зазначається: «КОРО на цей РРО не реєструвалась. У випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється». Такі суб’єкти господарювання не мають права здійснювати розрахункові операції у разі виходу з ладу РРО або тимчасової відсутності електроенергії.
Згідно з п.1 глави1 розд. ІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого Наказом № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок КОРО), суб’єкти господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, у разі необхідності та за власним бажанням можуть скасувати реєстрацію КОРО та припинити її застосування.
Відповідно до пп. 1 та 3 глави 3 розд. ІІ Порядку КОРО скасування реєстрації КОРО на РРО здійснюється, зокрема, за заявою суб’єкта господарювання у разі прийняття розпорядчого документа про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії.
Заяву про скасування реєстрації КОРО (далі – заява № 2-КОРО) суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації КОРО не пізніше двох робочих днів з дня виникнення підстави для скасування. Посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня з дня отримання заяви № 2-КОРО проводить скасування реєстрації КОРО шляхом внесення даних до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС.
Пунктом 2 глави 3 розд. ІІ Порядку РРО встановлено, що у разі зміни даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення, подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву № 1-РРО з позначкою «Перереєстрація» та реєстраційне посвідчення.
Після отримання документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС та видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.
Отже, суб’єкт господарювання може повідомити контролюючий орган про прийняття рішення щодо незастосування КОРО таким чином:
1. На етапі реєстрації РРО шляхом проставлення відповідної позначки в розд. 8 заяви № 1-РРО про те, що КОРО на цей РРО не реєструється. У реєстраційному посвідченні в такому випадку контролюючий орган зазначає, що КОРО на цей РРО не реєструвалась.
2. В ході експлуатації РРО шляхом подання заяви № 2-КОРО для скасування реєстрації КОРО, що зареєстрована на цей РРО. У такому випадку після подання суб’єктом господарювання до контролюючого органу заяви № 1-РРО з позначкою «Перереєстрація» та реєстраційного посвідчення, контролюючий орган видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення, в якому зазначає, що КОРО на цей РРО не реєструвалась.
У випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій через РРО без зареєстрованого КОРО не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії.
Наприкінці семінару податківці надали вичерпні відповіді платникам на всі поставлені запитання та закликали їх щодо підписки на канали інформування ДПС:https://www.facebook.com/tax.lviv
https://www.facebook.com/TaxUkraine