Управління фітосанітарної безпеки Головного Управління Дежпродспоживслужби у Львівській області інформує про небезпечний карантинний бур'ян - амброзію полинолисту.
Шкода від амброзії полинолистої полягає в тому, що вона засмічує всі польові культури, пасовища, чагарники, узбіччя доріг, береги зрошувальних каналів, ставків і рік та інші необроблювані землі. Амброзія полинолиста - однодомна рослина з родини айстрових. За зовнішнім виглядом нагадує полин гіркий або коноплі. Вся рослина опушена, стебло пряме, гіллясте, листки довжиною 4–15 см, черешкові, перисто-розсічені.Верхній бік листової пластинки темно-зелений, нижній - сірий, опушений. Вона завезена до нас з Америки разом з насінням пшениці. Не боїться ні сильних морозів, ні посухи. Корінь може йти в глибину на 4 метри, стебло виростає до 2,5 метрів.
Розповсюджується небезпечний бур’ян навіть транспортними засобами: насіння легко переноситься на значні відстані й заселяє нові території. В період цвітіння (з кінця липня і аж до заморозків) виділяє легкий винний запах.
Пилок амброзії є найсильнішим алергеном. Він розноситься вітром на десятки кілометрів і здатний викликати алергічні реакції у раніше здорових людей. Цей отруйний пилок викликає «сінну лихоманку» - особливий вид лихоманки, який називають ще «алергічний риніт». Алергени, що містяться в пилку, руйнують захисний бар'єр слизових оболонок очей, носа і викликають подразнення, свербіж в носі, глотці, нежить, чхання, почервоніння і сльозоточивість очей, кон'юнктивіт, головний біль, шкірні висипання.
Щоб уникнути алергічних реакцій, після кожної прогулянки слід завжди ретельно вмиватися, приділяючи увагу й рукам, щоб змити з себе пилок амброзії.
Боротьбу з амброзією варто розпочинати задовго до цвітіння. Для обмеження чисельності амброзії полинолистої можна застосовувати понад 50 гербіцидів, до яких вона більш чутлива. Найкращі результати досягаються при внесенні препаратів у фазі 2–4 справжніх листочків амброзії. У більш пізніх фазах розвитку амброзія, як і інші дводольні види бур'янів, здатна дуже швидко нарощувати фазову резистентність до дії гербіцидів. Тому ефективність їхньої дії істотно знижується. Серед усіх заходів захисту сільськогосподарських культур від амброзії полинолистої найважливіше значення мають саме агротехнічні: дотримання чергування культур у сівозмінах, основний і передпосівний обробітки грунту, вчасний догляд за посівами. Боротьба з амброзією повинна бути спрямована на виснаження запасів її насіння у ґрунті і запобігання повторного засмічення. Насіння в амброзії дуже багато. Добре розвинені рослини можуть давати по 30—40 тисяч насінин, а окремі екземпляри до 100 тисяч. Насіння зберігає схожість у ґрунті до 40 років. Надмірно висушує і виснажує ґрунти, а при великому забур’яненні культурні рослини гинуть. На дуже засмічених бур'яном полях найдоцільнішим є застосування пару - за правильного обробітку він знижує засміченість ґрунту на 70–80%.
Важливе значення мають карантинні заходи - ретельна перевірка насіннєвого матеріалу, особливо культур пізніх строків збирання: люцерни, конопель, суданської трави, гречки та ін. Заборонено використовувати посівний матеріал, засмічений насінням карантинних бур'янів, а також перевозити насінне зерно без попереднього очищення. Машини і знаряддя, що використовувались при збиранні урожаю з ділянок, засмічених карантинними бур'янами, необхідно очистити і продезінфікувати, а потім вже використовувати для інших робіт. Відходи з насіння карантинних бур'янів при можливості запарюють та згодовують тваринам, а при відсутності такої можливості - спалюють. Очищене насіння висівають тільки з дозволу фітосанітарного інспектора, а після сівби встановлюють контроль за полями, де висіяне таке насіння. Урожай з цих полів підлягає детальному аналізу і тільки після цього може використовуватись за призначенням. За полями, де знищені карантинні бур'яни, встановлюється постійний нагляд, який триває впродовж двох років після ліквідації вогнища.
Карантинний бур’ян амброзія полинолиста, на жаль, розповсюджена на території Городоцької ОТГ - на загальній площі 0,09 га. Зокрема на залізничній станції Городок (Виробничий підрозділ «Львівська дирекція залізничних перевезень») та на прилеглій території, в парку с.Родатичі, а також в с.Черлянське Передмістя - біля в’їзду в с.Черляни.