Нещодавно старший державний інспектор відділу з надання адміністративних та інших послуг Городоцької ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області Леся Макітра поспілкувалася із додзвонювачами під час «гарячої лінії» з питань податкового законодавства в час війни.
Надаємо найбільш актуальні запитання та відповіді прямого зв’язку вашій увазі.
Запитання. Які строки сплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?
Відповідь: сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом упродовж 30 календарних днів з дати подання декларації.
У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата проводиться так:
першого платежу – упродовж 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;
другого платежу – до 1 листопада 2023 року;
третього платежу – до 1 листопада 2024 року.
У разі подання декларантом уточнюючої одноразової (спеціальної) добровільної декларації: – якщо сума збору, визначена в уточнюючій декларації, є меншою за суму збору, сплачену на підставі попередньо поданої декларації, повернення надміру сплаченої суми збору здійснюється у порядку, визначеному ст.. 43 Податкового кодексу України;
– якщо сума збору, визначена в уточнюючій декларації, є більшою за суму збору, сплачену на підставі попередньо поданої декларації, декларант, який подав відповідну декларацію, зобов’язаний сплатити суму недоплати збору в розмірі такої різниці протягом 30 календарних днів з дати подання уточнюючої декларації.
У разі ж несплати або сплати не в повному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, така декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені цим підрозділом державні гарантії та звільнення від відповідальності.
Запитання. Який документ вважається розрахунковим документом?
Відповідь: Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахунковий документ –документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом №265, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений в ручну.
Запитання. Чи має право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році ФОП – платник єдиного податку, який упродовж календарного року перевищив обсяг доходу, встановленого для відповідної групи?
Відповідь: відповідно до п.292.16 ст. 292 Податкового кодексу України право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році мають платники єдиного податку за умови не перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого для відповідної групи платників єдиного податку.
При цьому, якщо протягом календарного року платники першої і другої груп використали право на застосування іншої ставки єдиного податку у зв’язку з перевищенням обсягу доходу, встановленого для відповідної групи, право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році такі платники мають за умови не перевищення ними протягом календарного року обсягу доходу, встановленого п.п. 3 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України (для третьої групи).
Запитання. Чи є обов’язковим отримання витягу з реєстру платників ПДВ?
Відповідь: Законом України від 24 жовтня 2013 року №657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» скасовано такі документи, як свідоцтво про реєстрацію особи платником податку на додану вартість та свідоцтво про реєстрацію як суб’єкта спеціального режиму оподаткування, та надано право платникам податку на додану вартість за їх запитом отримувати витяги із реєстру платників податку на додану вартість у контролюючих органах.
Оскільки отримання витягів з реєстру платників податку на додану вартість не є обов’язковим для платників, контролюючі органи не мають підстав вимагати їх у платників. Підтвердженням факту реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності платником податку на додану вартість є наявність інформації про таку реєстрацію на офіційному вебпорталі ДПС, яка оновлюється щоденно.