Виконуючи бойове завдання із захисту Батьківщини в н.п. Богоявленка (Донецька область), отримав вибухову травму, несумісну з життям, мешканець села Градівка Тарас Процах (26.09.1989 - 7.092022).
Тарас лічених днів не дожив до 33-річчя. Загибель Героя - велика втрата й розпука для рідних, односельців, усієї Городоцької громади та України.
Чин похорону воїна відбувся 13 вересня. Вдосвіта односельці вийшли зустрічати свого Героя, а о 14:00 зібралися на подвір’ї його хати, щоб віддати шану захисникові України та з почестями провести його до місця останнього спочинку. Мабуть, не залишилося у селі обійстя, звідки б не прийшли сьогодні прощатися з Тарасом.
Устеленою квітами та лампадками дорогою провели градівчани свого Героя до церкви Преображення Господа нашого Ісуса Христа, а відтак на сільський цвинтар. Чин прощання і поховання воїна здійснювали багато священників - місцеві парохи, представники духовенства Городоцького деканату, з Івано-Франківська…
Надривне ридання матері, у якої війна забрала найцінніше, молитва, сльози в очах сотень людей, біль, смуток, теплі спогади й щирі відгуки про Т. Процаха…
Остання дорога загиблого пролягла знайомими йому вуличками, через рідну церкву Преображення, в оточенні людей, які його знали, любили, шанували за щирість і відкритість душі, за справжність і жертовність. Бо, не отримавши повістки, вчинив як справжній чоловік, патріот, відданий своєму обов‘язку громадянин - пішов на війну добровольцем.
І загинув, бо був там, де вирішувалася доля його України, бо над усе хотів, щоб ті, кого він любив, жили у своїй мирній незалежній державі.
Схиляємо низько голови в глибокій скорботі, співчуваємо згорьованим матері, сестрі, братові, родині, друзям, односельцям, побратимам.
Низький уклін Героєві за чин! Вічні пам‘ять йому, слава, вдячність та шана і від нас, нині сущих, і від майбутніх поколінь!