Повномасштабна війна, що зараз триває в Україні, не зупиняє вчинення правопорушень. Домашнє насильство є одним із тих правопорушень, яке під час війни може лише загострюватися й при цьому залишатись непомітним зі сторони. Життя в постійній напрузі та стресі, в одному приміщенні та залежність один від одного, часто спонукає до вчинення домашнього насильства.
Той, хто став свідком домашнього насильства, відчуває переживання, страх, безсилля. Часто в них це проявляється у вигляді емоційних і поведінкових проблем, тривоги, депресії, поганих успіхів в школі, низької самооцінки. Дитині не обов’язково бачити домашнє насильство в деталях, адже напруга у стосунках батьків та усвідомлення ситуації впливають так само травматично, адже, дитина, яка є свідком домашнього насильства, відразу є потерпілою від домашнього насильства.
Важливим кроком попередження домашнього насильства є вміння розпізнати його ознаки та розуміти поведінку дітей внаслідок такої травми:
- синець або поріз, якому немає пояснень (хоча він спостерігається на дитині, але вона уникає від розмови);
- агресія, замкнутість, тривожність;
- страх когось із батьків, хоча в дитини немає ран та забоїв;
- насильство проти слабших: тварин чи інших живих істот.
Запобіганням домашнього насильства може стати виклик поліції за номером «102». Але не завжди дитина сама може викликати поліцію щоб захистити себе чи членів своєї сім’ї, побоюючись наслідків. Якщо ж ви звертаєтесь до поліції щодо домашнього насильства, зверніть увагу на те, що коли працівник поліції прибуває на місце події - він складає протокол, в якому дитину також потрібно зазначати як потерпілу особу.
Що ж в такому випадку робити?
Рятівником в такій ситуації може стати людина, яка живе по сусідству, вчитель у школі чи вихователь у дитячому садочку. Якщо є підозра, що дитина систематично є свідком домашнього насильства між батьками чи теж страждає від домашнього насильства, тоді, крім правоохоронних органів, потрібно повідомити:
- Служба у справах дітей того населеного пункту, де проживає дитина;
- Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації 0 800 500 335 (дзвінки безкоштовні) або на короткий номер 116 123 (безкоштовно з мобільного). Тут нададуть психологічну допомогу та порадять, що робити далі.
Якщо хтось із батьків звертається з проблемою домашнього насильства до системи безоплатної правової допомоги(за номером 0 800 213 103 чи в точку доступу), тоді треба писати два звернення – про себе та про дитину. Кожна дитина має право самостійно отримати правову консультацію чи роз’яснення, як краще їй діяти (за потреби дитині буде призначений безоплатний адвокат чи юрист, який буде представляти її інтереси у суді). Перелік та адреси всіх центрів та бюро можна знайти на сайті або скористатися онлайн-картою.
Для того, аби центр призначив адвоката необхідно надати наступний перелік документів:
· паспорт або інший документ, що посвідчує особу, реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті) такої особи та/або її представника, опікуна, піклувальника;
· копія свідоцтва про народження такої дитини;
· документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли законними представниками є батьки (усиновлювачі).
Також на вибір один з документів, який підтверджує, що дитина є потерпілою від домашнього насильства:
· витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, у якому міститься інформація про вчинення злочину, пов’язаного з домашнім насильством;
· талон-повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, пов’язаного з домашнім насильством, виданий органами Національної поліції України;
· протокол про вчинення адміністративного правопорушення пов’язаного з домашнім насильством, насильством за ознакою статі;
· постанова про накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з домашнім насильством або насильством за ознакою статі;
· копія заяви до суду про видачу або продовження обмежувального припису стосовно кривдника;
· рішення суду про видачу або продовження обмежувального припису стосовно кривдника;
· копія винесеного працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника;
· копія акта отримання усної заяви та повідомлення про вчинення насильства в сім’ї або реальну загрозу його вчинення або копія акта з’ясування обставин вчинення насильства в сім’ї або реальної загрози його вчинення;
· направлення центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, центрів соціально-психологічної допомоги, інших служб підтримки постраждалих осіб до центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
· довідки, надані закладом чи установою про звернення постраждалої особи та отримання послуг у зв’язку із вчиненням стосовно неї домашнього насильства.
Домашнє насильство – проблема, яка потребує вирішення на рівні не лише сім’ї, а й держави. Адже від фізичного та духовного здоров’я й добробуту сім’ї залежить майбутній розвиток держави та суспільства.
У разі виникнення будь-яких питань, Ви можете звертатися до сектору «Городоцького бюро правової допомоги» Львівського місцевого центру з надання БВПД за адресою: 81500, м. Городок, вул. Львівська, 1а (ІІІ поверх), тел.: (231) 30-401.