Відповідно до чинного законодавства України, паління сухої трави та опалого листя заборонено законом. Однак є випадки, коли на вказані заборони не звертають жодної уваги. Як боротися з такими правопорушниками? Як діяти і куди звертатися у випадку, якщо ви помітили таке правопорушення?
Як вже було зазначено, паління сухого листя і трави – заборонено законом, у випадку його порушення передбачена адміністративна, а в окремих випадках кримінальна відповідальність. Спалюючи суху траву, ви суперечите Конституції України, як основному закону держави, адже стаття 50 гарантує, що кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Відповідно до вимог статті 66 Конституції України, кожен зобов’язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, а завдані ним збитки відшкодовувати. Ця норма носить переважно декларативний характер і конкретизується в законодавстві про охорону навколишнього природного середовища та поресурсових нормативно-правових актах.
Самовільне спалювання рослинних залишків є прямим порушенням ряду норм чинного законодавства, а саме: Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, де в статті 9 вказано, що кожен громадянин України має право на: безпечне для його життя та здоров’я навколишнє природне середовище; подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров’ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище. Стаття 12 вищевказаного Закону декларує, що громадяни України зобов’язані: берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; здійснювати діяльність із додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів; не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб’єктів; вносити штрафи за екологічні правопорушення; компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.
Пряма заборона на випалювання сухої рослинності чи її залишків без дозволу органів державного контролю у сфері охорони навколишнього природнього середовища прописана в статті 27 Закону України “Про рослинний світ”, де вказано, що випалювання сухої рослинності або її залишків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ОНПС. Така ж норма є і в статті 39 Закону України “Про тваринний світ”, яка декларує, що випалювання сухої рослинності або її залишків без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, забороняється.
Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, cпалювання всіх видів відходів на даній території домоволодінь і в сміттєзбірниках забороняється.
Відповідно до Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 10.04.2006 № 105, на об’єктах благоустрою зеленого господарства, зокрема забороняється:
вивозити і звалювати в не відведених для цього місцях відходи, сміття, траву, гілки, деревину, сніг, листя тощо;
спалювати суху рослинність, розпалювати багаття та порушувати інші правила протипожежної безпеки.
Дії, які являються порушенням вище вказаних норм законодавства в сфері охорони навколишнього природного середовища, тягнуть за собою відповідальність відповідно до статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( далі – КУпАП), де випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, – тягнуть за собою накладення штрафу
на громадян від ста вісімдесяти до трьохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060-6120 грн.);
на посадових осіб – від дев’ятисот до однієї тисячі двохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян( 15300-21420 грн).
Також порушника можуть притягнути до відповідальності відповідно до статті 152 КУпАП, де порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів, – тягнуть за собою накладення штрафу
на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян(340-1360 грн.);
на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-1700).
Що стосується кримінальної відповідальності, то відповідно до статті 245 Кримінального кодексу України, знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом – караються штрафом від п’яти тисяч чотирьохсот до дев’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (91800-153000 грн.) або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
Тож куди необхідно звертатися, коли спалюють суху рослинність чи листя?
Спробуйте спочатку поговорити із сусідами-паліями. Поясніть їм, чому небезпечно палити листя. Запропонуйте залишити листя для компосту. Налякайте поліцією та штрафом, який вона може виписати. Якщо по-доброму домовитися не виходить, значить час застосовувати закон у дії:
· По-перше, телефонувати в Державну службу України з надзвичайних ситуацій (тел. 101), якщо ви бачите, що вогонь виходить з-під контролю і може спричинити непоправної шкоди навколишньому середовищу;
· По-друге, повідомляти в Національну поліцію за телефоном 102. Працівники поліції виїжджають на виклик та складають протокол про адміністративне порушення. Подбайте про фотофіксацію факту порушення. Після прибуття поліції наполягайте, щоб було складено протокол про адмінправопорушення. Бажано, щоб його підписали свідки. Складений протокол також краще сфотографувати. Проконтролюйте, щоб поліція у триденний термін направила протокол на розгляд комісії, яка зобов'язана у 15-денний термін розглянути справу та накласти штраф на порушника.
· По-третє, ви можете звертатися до інспектора по благоустрою території вашого району, який також має право складати протоколи про адміністративні правопорушення.
У разі виникнення будь-яких питань, Ви можете звертатися до Городоцького бюро правової допомоги Львівського місцевого центру з надання БВПД за адресою: 81500, м. Городок, вул. Львівська, 1а (3 поверх), тел. (231) 30-401, а також за єдиним телефонним номером системи БПД (дзвінки безкоштовні) 0 800 213 103.