Нещодавно на семінарі у Городоцькій ДПІ фахівці відповідали на запитання щодо порядку реєстрації та використання РРО.
Тож, чи необхідно фізичній особі-підприємцю на загальній системі оподаткування застосовувати касовий апарату?
Як зазначив податківець, фізичні особи-підприємці на загальній системі оподаткування при здійсненні розрахункових операцій в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів) при продажу товарів (наданні послуг), а також операцій з приймання готівки для подальшого її переказу повинні застосовувати реєстратори розрахункових операцій або програмні РРО за виключенням суб’єктів господарювання, яким дозволено проводити розрахункові операції з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій відповідно до чинного законодавства.
Чимало запитань прозвучало і стосовно програмних реєстраторів розрахункових операцій. Зокрема, перепитували, чи необхідно реєструвати КОРО на програмний РРО та чи застосовується РРО при безготівкових розрахунках.
Детально роз’яснено і послідовність дій платника для реєстрації програмного РРО. Так, суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України. Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію ПРРО за формою №1-ПРРО, що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій. Після включення ПРРО до реєстру ПРРО такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання. Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами.
На завершення сеансу прозвучало запитання і щодо тривалості використання програмного РРО, якщо немає інтернету, на що керівник інспекції відповів, що законодавець дозволив на період дії воєнного стану проводити розрахункові операції на ПРРО в режимі офлайн понад строки, що визначені у статті 5 Закону про РРО. У разі тимчасової відсутності мережі Інтернет платники податків можуть використовувати фіскальні номери з діапазону, сформованого сервером ДПС.