21 березня у Городоцькій ЗОШ №4 відбувся вечір пам’яті "Життя, обірване війною". До такого заходу учні і педагоги Городоцької ЗОШ №4 готувались давно. З великим болем у серцях і з розумінням, що повинні це зробити: гідно вшанувати своїх товаришів, які віддали життя за Україну та за кожного з нас. Випускники Городоцької загальноосвітньої школи №4, Тарас Кулєба та Андрій Одуха, були дуже різними на вдачу, та обоє – люди, гідні поваги, юнаки, на яких покладали великі надії та пророчили гарне майбутнє. Але і Бог часто забирає до себе хороших людей у молодому віці – йому в небі, видно, теж потрібні такі світлі душі...Недолюбили, недосміялись, не втілили в життя своїх мрій… У стінах школи, де хлопці навчались, їх добре пам’ятають. Пам’ятають живими, радісними, усміхненими, справедливими і спраглими до життя. Такими й показали їх на своєму вечорі пам’яті. На запрошення учнів та педагогів у залі зібрались священики, батьки та рідня полеглих АТОвців, міський голова Городка Роман Кущак, заступник голови райради Богдан Слонівський, заступник голови райдержадміністрації Павло Стахів, керівник відділу освіти РДА Ігор Яскевич, бойові побратими Тараса і Андрія, однокласники, друзі загиблих, небайдужі краяни. Священнослужителі місцевих храмів о.Михайло Греділь, о.Михайло Війтів та о.Тарас Цікало разом з усіма присутніми помолились за душі полеглих. Спогадами про хлопців поділились о.Михайло Війтів, мама і батько Андрія Одухи, директор школи Любов Шугало, вчителі школи.Десантники не помирають, вони відлітають у небо! В цьому переконані й учні 8-11 класів, які на високому рівні провели дуже гарний, майстерно підготовлений, душевний захід. Усіх зворушили до глибини душі світлини та відео із фрагментами шкільних років Тараса Кулєби і Андрія Одухи. На них хлопці – життєрадісні, такими і запам’ятаються! Тривожні поетичні рядки, тужливі мелодії, сумні цифри статистики нагадали присутнім, що неоголошена, проте спрагла смертей війна на сході України триває... Тому пам’ять про тих, хто загинув, віра в перемогу і щоденні молитви повинні згуртувати нас задля нашого майбутнього, аби додати життєвих сил до боротьби, яку ще не завершено.
Під завісу вечора пам’яті присутні були зворушені душевним виконанням знаменитої «Кленової балади» (слова і музика – Анатолій Матвійчук), яку заспівала директор школи Любов Шугало. Після заходу священики відправили панахиду на могилі Героїв.