У березні 2015-го року список міст-побратимів Городка поповнився новим – латвійським містом Павілоста. У Городку підписано Декларацію про співпрацю між двома містами. Так, цьогоріч у липні вже вчетверте після підписання Декларації про співпрацю делегація Городоцької міської ради, очолена міським головою Городка Романом Кущаком, відвідала латвійське місто Павілоста, Павілостський край. Слід відзначити, що латвійці приготували для друзів із Городка гарну та насичену програму, яка включала і змістовне знайомство із місцевим самоврядуванням, і глибокий обмін досвідом, і душевний відпочинок, і культурно-просвітницьку програму історично цікавими околицями краю.
Прибалтійські країни дуже лояльні до України, підтримують українців, охоче приїздять у гості та запрошують погостювати у них. У Павілості давно знають, як отримати кошти Європейського Союзу: із 2004-го року, коли вступили в ЄС, чи не усі інфраструктурні об’єкти тут збудовані чи відремонтовані за кошти з європейських грантів. Тож, цікаво, що, приїжджаючи на Городоччину, латвійці були вражені економічними потугами регіону – стільки потужних підприємств та, відповідно, робочих місць. А ще – дешевші ліки. Хто їде з України, завжди везе додому універсальні лікувальні препарати – про запас.
Тандем Городок-Павілоста може мати й певну економічну вигоду для обох сторін. Вже нині латвійці зацікавилася українськими товарами, зокрема, дитячими меблями, які виготовляють на Чернігівщині, та соками відомого городоцького виробника ТзОВ «Яблуневий Дар». Зважаючи на значний рівень інфляції в останні роки в Україні, латвійцям стало куди вигідніше імпортувати товари з нашої держави. Зрозуміло, що орієнтація на європейський ринок збуту дасть певні дивіденди не лише українському бізнесу, але й економіці держави загалом.
Цікавими для городківчан стало пізнання латвійського досвіду щодо адміністративного управління. «Адміністративно-територіальна реформа у Латвії розпочалась у 2005-му, - розповів міський голова Павілости Улдіс Крістапсонс, - і безпосередньо зачепила нас. До 2009-го наше місто входило у Лієпайський район, втім після скасування такої адміністративної одиниці як райони, Павілоста стало центром Павілостського краю, в яке тепер входить три громади – одне місто і два села. Взагалі 510 самоуправлінь у Латвії об’єднали у 110 країв. Надалі урядовці мають намір продовжити реформу і ще більше укрупнити громади».
Чи виграли павілостяни від реформи, мер Павілости відповідає неоднозначно. Втім, в очі городківчан одразу впадає акуратність міських і сільських вулиць, «виголені» газони у парках, скверах та на узбіччях доріг, впорядковані береги річок та ставків, чисті пляжі морського узбережжя – такою перед делегацією постала Прибалтика. На усе це там, у регіоні, у якому немає промислового розвитку, вистачає грошей, бо більшість податків осідають на місцях, а не наповнюють столичну казну. Дарма, що в самій Павілості – менше тисячі жителів (а взимку, ще менше) – тут вражає наповненістю школа, де в класі навчається всього від 3 до 15 дітей. Місцевий музей нещодавно також зазнав якісного та технологічного оновлення та осучаснення, успішно працює школа мистецтв та музична школа. Все – за європейські кошти, в рамках виграних грантів: над розробкою та втіленням нових проектів трудиться працівниця Павілостської думи Візма Гегере. До слова, на прикладі минулого року, із 4,5 млн євро річного бюджету близько половини – європейські кошти. А цьогоріч розпочато ще один проект – у Павілості збудують променад.
«Немає нічого ціннішого за свободу», - цю фразу за три дні перебування у Латвії ми почули не раз. Павілоста, якій, до речі, всього 140 років, раніше була закритим містечком, служила військовооборонним пунктом строгого порядку, елементом радянського режиму, тож латвійці знають, про що говорять.
Та зараз вони, вставши з колін, поступово, але успішно та впевнено рухаються до кращої цивілізації. Залишається сподіватись, що Україна повторить історію Латвії, зумівши збудувати міцну демократичну державу. І тоді два народи поєднуватиме не лише болюче минуле, але й успішне майбутнє.