13 квітня Верховна Рада ухвалила закон, який посилює відповідальність за спалювання сухої трави. Згідно з документом, штраф за знищення або пошкодження рослинності вогнем підняли у 18 разів – з 5 100 грн до 91 800. Максимальний штраф за підпали рослинності навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав сягнув 153 000 гривень. За випалювання трави на землях сількогосподарського призначення тепер можуть покарати обмеженням волі на строк від двох до п'яти років.
Також суттєво підвищено штрафи за забруднення атмосферного повітря, знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу, порушення вимог пожежної безпеки в лісах та самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків.
Так, забруднення або інша зміна природних властивостей атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров’я людей або для довкілля речовинами, відходами або іншими матеріалами промислового чи іншого виробництва внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи для довкілля, може каратися штрафом від тисячі восьмисот до трьох тисяч шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 30 600 грн до 61 200 грн) або обмеженням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на той самий строк.
За знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, уздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом передбачено штраф від п’яти тисяч чотирьохсот до дев’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 91 800 до 153 тис. грн) або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавлення волі на той самий строк.
Варто зазначити, що цьогоріч неодноразово зафіксовано підпали сухої рослинності і на території Городоцької міської ради та довколишніх сіл. Вкотре наголошуємо: спалювання трави не приносить ніякої користі ґрунтам, ба навіть більше - під час палу згоряє родючий шар ґрунту, у верхньому шарі якого міститься велика кількість мікроорганізмів, біологічних решток, що живлять рослину. Тому спалювання верхнього шару – це шкода, попіл, що залишився, менш корисний, ніж ґрунт. Під час згоряння гинуть комахи, черви, які забезпечують функціонування ґрунтової екосистеми, дрібні гризуни. Щоб вони відновилися, потрібен час. Посилює небезпеку те, що неконтрольовані пожежі можуть поширюватись на значні площі лісів, приватні садиби та знищувати цілі села.
Екологи нагадують, що у природі все передбачено так, що трава та кущі можуть рости після зими самі, без допомоги підпалів. За зиму трава перегниває і не є перешкодою для молодої парослі. Тож не варто шукати виправдання, що підпалюючи стару траву чи бадилля, допомагаємо природі. Під час спалювання згоряє не тільки суха трава, але й накопичена в ґрунті органіка. Після підпалів виживають лише найбільш стійкі та невибагливі трави, тобто бур’яни.
Закликаємо громадян бути відповідальними за свої дії та вчинки інших людей, на які можемо повпливати! Своїми діями ми завдаємо чималої шкоди навколишньому середовищу, яке є спільним домом для усіх нас, в якому жити нашим дітям та онукам