Порядок реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій
ГородоцькаДПІ Головного управління ДПС у Львівській області нагадує, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 635/34918 приведено у відповідність до чинного законодавства порядки щодо реєстрації РРО та книг обліку розрахункових операцій, а також затверджено зокрема Порядок реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій.
Наказ набрав чинності з 01 серпня 2020 року.
Дія Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їхні господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які із застосуванням ПРРО здійснюють розрахункові операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у готівковій та/або безготівковій формі, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі.
Програмний реєстратор розрахункових операцій (далі - ПРРО) - програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та / або програмного рішення, яке використовується на будь-якому пристрої і в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі та / або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операції з приймання готівки для подальшого переказу.
ДПС забезпечує безкоштовне програмне рішення для використання суб'єктами господарювання ПРРО.
ПРРО можна встановити на смартфон, планшет, комп’ютер чи інший будь-який гаджет, який має операційну систему та підключення до Інтернету.
Використовувати ПРРО за бажанням можуть будь-які суб'єкти господарювання з 1 серпня 2020 року. Також немає заборон на одночасне використання одним суб'єктом господарювання ПРРО і класичних РРО.
Обов'язкове використання РРО або ПРРО для фізичних осіб підприємців – платників єдиного податку першої , третьої та четвертої груп почнеться з 1 квітня 2021 року.
Реєстрація (перереєстрація, скасування реєстрації) ПРРО здійснюється у такому порядку.
Після установки програмного рішення (у тому числі безкоштовного) на відповідний пристрій ПРРО підлягає реєстрації відповідно до Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого Наказом № 317.
Для реєстрації ПРРО складається заява за формою № 1-ПРРО (форма J/F 1316602). Заява в електронній формі подається на фіскальний сервер засобами Електронного кабінету або засобами Єдиного вікна подання електронної звітності.
Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка заяви, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО.
При реєстрації кожному ПРРО автоматично формується і присвоюється фіскальний номер, який є унікальним числовим порядковим номером реєстраційного запису в Реєстрі ПРРО, не змінюється при перереєстрації ПРРО і зберігається за ПРРО до дати скасування його реєстрації.
Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.
Також для роботи ПРРО необхідно надати дані сертифікатів електронних підписів і / або печаток. Такі дані вносяться до Реєстру на підставі поданої суб'єктами господарювання в електронній формі Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифікати відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО) (форма J/F 1391801).
Подання, розгляд та інформування про обробку таких повідомлень здійснюються аналогічно юстованого Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 06.06.2017 № 557.
Перереєстрація ПРРО здійснюється в разі зміни найменування (прізвища, імені, по батькові) або податкового номера суб'єкта господарювання, найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО. Для перереєстрації подається заява за формою № 1-ПРРО з відміткою "Перереєстрація".
У разі змін даних про ПРРО, що вказуються в заяві, які не вимагають перереєстрації (наприклад, зміни назви ПРРО), подається заява за формою № 1-ПРРО з відміткою "Зміна (крім перереєстрації)".
Заява про перереєстрацію або зміни про ПРРО подається до відкриття зміни або після її закриття.
Реєстрація ПРРО скасовується на підставі заяви за формою № 1-ПРРО з відміткою "Скасування реєстрації" або на підставі Повідомлення про виявлення несправності ПРРО за формою № 2-ПРРО (форма J/F 1316701) з відмітками "несправність" або "крадіжка пристрою чи компрометація ключа".
Хто звільняється від сплати ЄСВ з 1 січня 2021 року
Городоцький сектор організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Львівській області повідомляє, хто є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) з 1 січня 2021 року.
У зв'язку з прийняттям Закону № 592-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі — Закон №592) внесено низку змін до Закону № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон №2464).
Відповідно до внесених змін, зокрема, з 1 січня 2021 року звільняються від сплати за себе єдиного внеску фізичні особи — підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо вони отримують пенсію за віком, або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Крім цього, статтю 4 Закону №2464 доповнено частинами п'ятою та шостою, згідно з якими відповідно передбачено звільнення від сплати за себе єдиного внеску:
- осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за умови взяття їх на облік як фізичних осіб — підприємців і провадження ними одного виду діяльності одночасно як фізичною особою — підприємцем, так і особою, яка провадить незалежну професійну діяльність;
- осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та фізичних осіб — підприємців, які мають основне місце роботи, за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.