ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішенням X сесії Городоцької міської ради Львівської області
СТРАТЕГІЯ
розвитку Городоцької територіальної громади
на період 2021-2027 років
м. Городок -2021
ЗМІСТ
ВІТАЛЬНЕ СЛОВО ГОЛОВИ……………………………………………………...3
ВСТУП…………………………………………………………………………….…3
1. ОПИС ОСНОВНИХ ТЕНДЕНЦІЙ ТА ПРОБЛЕМ СОЦІАЛЬНО – ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ГОРОДОЦЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ…………………………………………………………………………...5
1.1 Соціально – економічна характеристика розвитку Городоцької територіальної громади…………………………………………………………………………...5
1.1.1 Географічне розташування. Природні ресурси………………..……..….5
1.1.2 Демографічна ситуація……………………………………………………6
1.1.3 Економіка громади……………………………………………………..….7
1.1.4 Освіта…………………………………………………………………….…8
1.1.5 Медицина……………………………………………………………….….8
1.1.6 Соціальна сфера…………………………………………………………....9
1.1.7 Культура……………………………………………………………….…...9
1.1.8 Спорт……………………………………………………………………...10
1.1.9 Бюджет……………………………………………………………………11
1.1.10 Житлово-комунальна сфера…………………………………...…….….11
1.1.11 Земельні відносини…………….……………………………………..…12
1.2 Результати соціологічного опитування мешканців ………………………….13
2. ОСНОВНІ ЧИННИКИ ТА СЦЕНАРІЇ РОЗВИТКУ ГРОМАДИ………………...16
2.1 SWOT– аналіз розвитку громади………………………………………………16
2.2 Порівняльні переваги, виклики і ризики……………………………………….19
2.3 Сценарії розвитку……………………………………………………..…............23
3. СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ І МІСІЯ………………………………………….…….25
4. СТРАТЕГІЧНІ ЦІЛІ, ОПЕРАТИВНІ ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ……………………..26
5. ВПРОВАДЖЕННЯ ТА МОНІТОРИНГ СТРАТЕГІЇ, ВІДПОВІДНІСТЬ СТРАТЕГІЧНИМ ДОКУМЕНТАМ ДЕРЖАВНОГО ТА ОБЛАСНОГО РІВНІВ ……………………………………………………………………………………….33
ВІТАЛЬНЕ СЛОВО ГОЛОВИ
Зміни, започатковані реформою децентралізації, є основою для самовизначення та самоідентифікації новоутворених територій, використання та підсилення наявного потенціалу, спрямування ресурсів відповідно до місцевих потреб.
Стратегія - це основа для розвитку нашої громади. Розроблена терміном на 7 років, спрямована на покращення добробуту мешканців Городоччини, несе свій внесок у розвиток області та держави. У фокусі Стратегії – людина, тобто кожен із нас. Адже у кожного є потреби у безпеці, комфорті, якісному культурно-освітньому середовищі, сприятливих умовах ведення бізнесу. Пріоритети, визначені Стратегією, сформовані на основі соціально-економічного аналізу, опитування мешканців, з врахуванням інтересів бізнесу та громадськості. Документ розроблено відповідно до Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки та Стратегії розвитку Львівської області на період 2021 – 2027 років.
Успішний розвиток громади можливий лише при активній взаємодії усіх прошарків населення. Спільними зусиллями створимо місце, де хочеться жити!
З повагою,
міський голова Володимир Ременяк
ВСТУП
Стратегія розвитку Городоцької територіальної громади на період 2021 – 2027 років розроблена з урахуванням положень Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки та Стратегії розвитку Львівської області на період 2021 – 2027 років. До розробки документа долучився 41 представник територіальної громади: посадові особи Городоцької міської ради, депутати, бізнес та громадськість.
Стратегія розвитку Городоцької територіальної громади на 2021 - 2027 (далі – Стратегія) – документ стратегічного планування, що визначає стратегічні та оперативні цілі, завдання для сталого економічного і соціального розвитку територіальної громади. Стратегія розроблена з урахуванням положень Закону України «Про засади державної регіональної політики» і постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 932 «Про затвердження Порядку розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації зазначених регіональних стратегій і планів заходів».
Стратегічне бачення сталого розвитку Городоцької територіальної громади визначає тенденції та основні пріоритети розвитку. Метою Стратегії є перетворення Городоччини на територію високої якості життя та можливостей для розвитку особистості та бізнесу.
1. ОПИС ОСНОВНИХ ТЕНДЕНЦІЙ ТА ПРОБЛЕМ СОЦІАЛЬНО – ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ГОРОДОЦЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ
1.1 Соціально – економічна характеристика розвитку Городоцької територіальної громади
1.1.1 Географічне розташування. Природні ресурси.
Городоцька територіальна громада (далі - Городоцька ТГ) утворена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області» з адміністративним центром у м.Городок . З півночі громада територільно межує з Новояворівською, Івано-Франківською, зі сходу – з Зимновідською та Оброшинською, з півдня – з Великолюбінською та Рудківською, з заходу – з Судововишнянською та Яворівською громадами.
Рис. 1.1.1 Карта Городоцької територіальної громади
До громади входить 39 населених пунктів, з них - 38 сільські. Площа громади– 377 квадратних кілометрів. Утворено 16 старостинських округів.
Городоцька ТГзаймає вигідне економіко – географічне розташування, а саме: зі сходу на захід територію Городоччини перетинає міжнародна траса М-11 та залізнична колія міжнародного значення сполученням Львів-Перемишль. Відстань від адміністративного центру до Львова - 22 км., до міжнародного пункту перетину з Польщею с.Шегині – 50 км. З півночі на південь громаду перетинає дорога територіального значення Т-14-25 «Миколаїв – Городок – Жовква – Кам'янка-Бузька – Бібрка». Через населені пункти Градівка, Дубаневичі, Шоломиничі проходить дорога національного значення Н-13 «Львів-Самбір-Ужгород». Також на території громади розташовані два летовища «Ягеллон» та «Цунів».
Територією громади протікає ріка Верещиця, яка на своєму шляху утворює десятки ставів. Сприятливий мікроклімат цієї місцевості свідчить про наявність значного курортно-рекреаційного потенціалу міста та громади вцілому
На території Городоччини розташований водозабір «Будзень», який забезпечує водою частково м.Львів, м.Городок, с. Бартатів, с.Мавковичі. Поблизу с.Керниця та с.Артищів законсервовано 9 свердловин на забір води.
У надрах - поклади глини, вапняку, піску,торфу, а також родовища природного газу. Вапняки зосереджені поблизу сіл Керниця, Дроздовичі, м.Городок. Керамічні глини локалізовані поблизу Городка (Городоцьке родовище жовтобурих і сірозелених глин) та с.Шоломиничі (близько 5 га). Біля сіл Угри, Вовчухи, Мильчиці, Повітне, Зелений Гай зосереджені поклади цегельних глин, біля сіл Заверещиця, Родатичі - будівельних пісків.
Близько 1311 га території громади становлять ліси, які в основному зосереджені поблизу с. Родатичі
1.1.2 Демографічна ситуація.
Населення Городоцької територіальної громади складає 39996 осіб, відповідний показник на рівні області становить 2 512 084 особи. Чисельність міського населення становить громади - 16 159 осіб (40,5%), сільського – 23837 осіб (59,5%).
Демографічна ситуація характеризується зменшенням кількості населення за рахунок скорочення природного приросту. Згідно статистичних даних, чисельність мешканців Львівської області та Городоцького району, на основі якого утворено Городоцьку територіальну громаду, впродовж 2018-2020 років скорочувалась, рис.1.1.2.
Рис. 1.1.2 Динаміка чисельності населення Львівської області та Городоцького району впродовж 2018-2020 років.
1.1.3 Економіка громади
В економіці Городоччини домінує переробна промисловість. Найбільшими підприємствами у цій галузі є ТОВ «Бадер Україна», основний вид діяльності – пошиття шкіряних чохлів для салонів автомобілів, ТОВ «Інсталпласт», ТОВ «Ельпласт-Львів» - виготовлення поліетиленових та поліпропіленових труб, ТОВ «Керамбуд» - виготовлення керамічної цегли, ДП «Сан Гарден» - пошиття ковдр, ТОВ «Озон» - виробництво бруківки, ТОВ «Аверс» - виробництво металопластикових вікон.
Кількість зареєстрованих юридичних осіб на території громади становить 1081 особа, фізичних осіб – підприємців – 1580 осіб.
У межах міста Городка функціонує ТзОВ Логістична Компанія «Захід-Ресурс, яка надає весь комплекс логістичних та митно-брокерських послуг - митне оформлення імпорту, експорту, транзиту. Компанія має всі необхідні сертифікати відповідності міжнародним стандартам організації бізнес-процесів і якості послуг. Інфраструктура комплексу включає офісні (12500 м. кв.), складські та виробничі приміщення (63000 м. кв.).
У жовтні 2018 року зареєстровано індустріальний парк «Захід Ресурс» площею 20,7 га, метою створення якого є формування єдиної території з облаштованою інфраструктурою для розміщення нових господарських підприємств переробної промисловості, інноваційної сфери, логістики і надання супутніх послуг. Індустріальний парк – ключова точка економічного росту, основний чинник розвитку біоекономіки та виробництв з високою доданою вартістю. Для створення необхідної інженерної мережі потрібно залучити близько 28,0 млн. грн інвестицій. Результатом активізації індустріального парку стане створення близько 1600 нових робочих місць.
В галузі сільського господарства здійснюють діяльність: «Контінетал Фармез Груп» (агрохолдинг «Мрія»), ПА «Наукова», ТОВ «Захід Агро-МХП», ТзОВ «Агротучапи», АПК «Захід», ТОВ «Городоцькі лани», ПП «Агрофірма «Агротрейд», які займаються вирощуванням зернових культур, зокрема пшениці, жита, сої, кукурудзи, соняшника, ріпака.
Садівництвом на території громади займаються ФГ «Яблуневий край» (яблуні, груші, сливи, малина), ФГ «Елітфрукт» (фруктові дерева),ТОВ «Агродім Сад», ТОВ «ТБ САД» (вишні, яблуні), ТОВ «Екогалич Продукт» (малина, лохина, вишня), ФГ «Королівський горіх» (горіхи), «Золотий горішок Годвишні» (фундук).
Вирощуванням грибів на території села Братковичі займається АПК «Захід». В галузі тваринництва вирощуванням курей займаються ТОВ «Галицька птиця», ТОВ «Кури Прикарпаття», ТзОВ «Галич Агролайф»; свиней - ТОВ «Універсалік», кролів - ТОВ «Горлиця». ТзОВ «Торговий дім «Система» утримує конюшню на території села Воля Бартатівська.
1.1.4 Освіта
У громаді функціонують 24 заклади загальної середньої освіти, в яких у 2020-2021 навчальному році навчалося 5015 дітей. Середня наповнюваність у класах – 17,72. З 1 вересня 2021 року реорганізовано Шоломиницький ЗЗСО І-ІІ ступенів у Шоломиницький ЗЗСО І ступеня, припинено діяльність Стоділківської та Тучапської філій Городоцького ОЗЗСО № 5 І-ІІІ ступенів.
У громаді функціонує 6 закладів дошкільної освіти та 11 навчально-виховних комплексів. Дошкільною освітою охоплено 1009 дітей.
Кількість вчителів у закладах загальної середньої освіти – 632 особи, середнє навантаження на вчителя – 17,6 годин. Підвищення професійної підготовки педагогів здійснює КУ «Центр Професійного розвитку педагогічних працівників».
У 24 закладах загальної середньої освіти організовано харчування школярів. Діти-сироти, позбавлені батьківського піклування, діти з малозабезпечених сімей та діти учасників АТО, діти-чорнобильці з 1 по 11 кл. забезпечені безкоштовним гарячим харчуванням з розрахунку 25 грн. на учня в день.
Відповідно до програми «Шкільний автобус» не території громади працює 7 автобусів, які забезпечують 100% підвезення
1.1.5 Медицина
Система охорони здоров’я на Городоцької територіальної громади складається із первинної та вторинної ланок медицини, стоматологічної допомоги населенню. Діяльність первинної ланки забезпечує 9 амбулаторій загальної практики сімейної медицини: дві - у м.Городок (майдан Гайдамаків та вул..Авіаційна), сім – у селах Мшана, Бартатів, Родатичі, Керниця, Добряни, Заверешиця, Градівка; та 20 ФАП-ів; вторинної ланки - Городоцька центральна лікарня, та стоматологічної допомоги – Городоцька стоматологічна поліклініка.
Структура закладу охорони здоров’я КНП «Городоцька центральна лікарня» включає: адміністративний підрозділ з бухгалтерією та господарською частиною; стаціонарні відділення - терапевтичне відділення на 75 ліжок (в т.ч. терапевтичне відділення №2 м.Комарно – 20 ліжок); хірургічне відділення (30 ліжок); травматологічне відділення – 20 ліжок; акушерсько-гінекологічне відділення – 30 ліжок; неврологічне відділення м.Городок – 30 ліжок; неврологічне відділення №2 м.Комарно – 20 ліжок; педіатричне відділення – 20 ліжок; відділення анестезіології та інтенсивної терапії; амбулаторні відділення поліклініка м. Городок; поліклініка м. Комарно; клініко-діагностична лабораторія; міжрайонний центр нефрології та діалізу; рентгенологічне відділення; трансфузіологічне відділення.
Послугами первинної ланки охорони здоров’я охоплено 38466 осіб, з них: діти - 8689 (до року - 347, до 14-ти років – 6871, підлітки – 1 818), дорослі – 29777 осіб.
1.1.6 Соціальна сфера
Станом на 01.01.2021 у Городоцькій територіальній громаді числиться 66 малозабезпечених сімей, 283 багатодітні сім'ї, 50 одиноких матерів, які самостійно виховують дітей, 470 осіб з інвалідністю та 189 дітей з інвалідністю, 151 особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 7 ветеранів УПА, 2 родини Героїв Небесної Сотні, 5 родин, родичі яких загинули під час проведення антитерористичної операції на Сході України, 365 учасників антитерористичної операції, 84 внутрішньо переміщених особи, 2050 дітей пільгових категорій, 54 сімей, які перебувають в складних життєвих обставинах, 5 прийомних сімей, в яких виховуються діти сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, 210 осіб похилого віку одиноких та одиноко проживаючих.
У Городоцькій територіальній громаді 2795 домогосподарств отримують субсидію для оплати житлово-комунальних послуг, 3468 осіб користуються пільгами.
1.1.7 Культура
Мережа закладів культури налічує 31 Народний дім, 27 бібліотек, 1 мистецьку школу, 1 музей. У Народних домах функціонує 127 гуртків художньої самодіяльності, які охоплюють 1512 учасників. У мистецькій школі працює 50 вчителів та навчається 424 дітей. Бібліотечний фонд становить 146 783 примірники книг. У бібліотеках громади зареєстровано 16 756 читачів. У Городоцькому історико-краєзнавчому музеї нараховується 900 експонатів.
У Городоцькому центрі дозвілля та надання культурних послуг діють: народний ансамбль танцю “Росинка”, Народний ансамбль народних інструментів “Промінь”, народний чоловічий вокальний ансамбль “Передзвін”, народний духовий оркестр, народний жіночий вокальний ансамбль “Берегиня”, народний ансамбль танцю “Галичина”, народний драматичний колектив, зразковий дитячий театр,народний художньо-просвітницький колектив. Також проводяться заняття з бальних танців.
У Мшанському центрі дозвілля та надання культурних послуг діють : аматорський колектив «Галицький модерн», народний чоловічий вокальний ансамбль “Конкордіум”, жіночий вокальний ансамбль “Асонанс”, ансамбль танцю “Смайлики”, театр аматорів «Visorium» та гурток художнього слова.
У Братковицькому центрі дозвілля та надання культурних послуг діють: драматичний, танцювальний, художньо – просвітницький, жіночий та чоловічий вокальний колективи та гурток художнього слова.
У Городоцькій дитячій мистецькій школі навчаються діти на таких відділах: фортепіанний, струнно - щипковий , оркестровий ( духовий і скрипка), народний (бандура, баян, акордеон), теоретичний та сольного співу. При мистецькій школі діють дитячий духовий оркестр, 2 вокальні (старша і молодша група), ансамбль бандуристів, ансамбль скрипалів, 2 дитячі хори (старша і молодша група), оркестр народних інструментів, ансамбль малих форм, інструментальний ансамбль “Окрилені”, який складається із викладачів ДМШ.
Щорічно поблизу с.Родатичі проводиться міжнародний фестиваль «Захід», який є знаковою подією для громади.
На території громади розташовані об’єкти культурної спадщини: 30 пам’яток архітектури, з них 7 – національного значення; 7 пам’яток історії; 1 пам’ятка монументального мистецтва.
1.1.8 Спорт
Спортивна інфраструктура Городоцької громади включає:
- стадіон «Колос» в місті Городок;
- п’ять майданчиків із штучним покриттям (три у місті Городок, по одному в селах Градівка та Угри);
- два мультифункціональні майданчики із наливним покриттям у місті Городок (на стадіоні «Колос» та на вул. Авіаційна біля ЗСО №4);
- дев’ять тренажерних майданчиків в селах: Бартатів, Братковичі, Галичани, Дроздовичі, Керниця, Мавковичі, Мшана, Заверещиця, Угри, та 4 в місті Городок;
- дитячо-юнацьку спортивну школу;
- зал для важкоатлетів на стадіоні, спортивний зал на вул.Паркова.
З метою розвитку спорту та популяризації здорового способу життя в громаді функціонує КУ «Центр «Спорт для всіх».
Успішно діють секції з волейболу, футболу, настільного тенісу, бойового гопака, стрільби з лука, тхеквондо, важкої атлетики, гир та спортивних танців.
1.1.9 Бюджет
На 2021 рік затверджено доходи бюджету міської ради у сумі 342 млн. 449 тис.грн. Доходи загального фонду становлять 323 млн. 617тис.грн., в тому числі власні надходження – 192 млн. 021тис. грн., доходи спеціального фонду міського бюджету - 18 млн. 832 тис.грн., у тому числі бюджету розвитку - 10 млн.грн (кошти від продажу землі).
В структурі доходів бюджету податкові надходження становлять 58,64 %.
В свою чергу найбільша частка у податкових надходженнях припадає на податок з доходів фізичних осіб - 65,3 %, або 123 млн. 980 тис. гривень.
По акцизному податку заплановані надходження 16 млн. 500 тис.грн, що становить 8,7% у структурі податкових надходжень.
Прогнозна сума єдиного податку на 2021 рік становить 26 млн. 700 тис. гривень в тому числі 1 млн 500 тис.грн із юридичних осіб та 23 млн. 500 тис.грн із фізичних осіб.
Податок на майно заплановано отримати в розмірі 22 млн. 108тис.грн, в тому числі податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки – 7 млн 033 тис. грн, земельного податку – 4 млн. 100 тис.грн, орендної плати – 10 млн. 975 тис.грн.
Неподаткові надходження бюджету прогнозно становитимуть 2 млн. 239 тис.грн. з них 2 млн. 9 тис.грн. – адміністративні збори та платежі.
На потреби закладів освіти та закладів охорони здоров’я громади у 2021 році повинно надійти 125 млн. 591 тис 200 гривень субвенції з державного бюджету.
1.1.10 Житлово – комунальна сфера
На території громади здійснюють діяльність комунальні підприємства у сфері житлово-комунальних послуг: КП «Городоцьке водопровідно-каналізаційне господарство» - надає послуги водопостачання та водовідведення; КП «Міське комунальне господарство» - надає послуги із утримання комунальних будинків, санітарної очистки міста Городка, утримання міського кладовища, мережі комунальних доріг та вуличного освітлення.
Протяжність комунальних доріг у м.Городок становить 82,9 км., у сільських населених пунктах – 139,4 км. На території громади протяжність доріг загального користування місцевого значення становить 149,1 км.
Протяжність водопроводу - 97 км, каналізаційних мереж – 49 км.
Вуличне освітлення повністю або частково облаштовано у 31 населеному пункті.
1.1.11 Земельні відносини
Площа земельних ресурсів громади становить 37 702,8 га, станом на 01.01 2016 кількість землекористувачів на території, що входить до складу громади, становила 41444 осіб.
Структура земельного фонду, визначена станом на 01.01.2016, в межах території громади, включає такі категорії земель: сільськогосподарські землі – 26 523 га, в тому числі рілля – 18755 га, багаторічні насадження – 858 га, пасовища – 4154 га; забудовані землі – 2844 га; неугіддя, відкриті землі, лісосмуги – 583 га; води - 1258 га.
У сфері земельних відносин проводиться інвентаризація для визначення площ категорій земель, які перебувають в підпорядкуванні Городоцької міської ради, а саме: земель лісового, резервного, водного фондів та земель запасу.
Визначення цільового призначення земельних ділянок сприятиме їх ефективному використанню, залученню інвесторів у громаду.
1.2 Результати соціологічного опитування мешканців
З метою визначення стану, основних проблем та пріоритетів розвитку громади проведено опитування мешканців, в якому взяли участь 223 респонденти з 24 населених пунктів Городоцької ТГ. Структура опитаних за місцем проживання становить: 45% - мешканці сіл (фактично - 59%), 55 % - представники адміністративного центру (фактично - 41%). Оскільки фактична структура населення громади за територіальним принципом частково відхиляється від вибірки, аналіз результатів опитування необхідно здійснити у розрізі міської та сільських територій.
Рис. 1.2.1. Структура опитаних за місцем проживання
В анкетуванні взяли участь 128 жінок та 95 чоловіків, що становить відповідно 57% та 43% від загальної кількості опитаних. Більшість респондентів, а саме - 78%,здобули вищу освіту, 22 % - середню та початкову. Найвищу активність виявили представники вікової категорії «25-40 років» - 64 %, участь категорій «до 25 років» та «40-50 років» становила по 13 % відповідно, «50- 60 років» - 7%, «понад 60 років» - 3%.
Питома вага категорії «працівники» у загальній структурі опитаних становила 56%, «підприємець» - 13%, «безробітний» – 12%, «службовець» - 9%, «пенсіонер» та «інше» - по 4% кожна, «студент» - 3%.
Загальна кількість оцінок «незадовільно» щодо показників стану розвитку громади становить 1490, «задовільно» - 1417, «добре» - 720, «відмінно» - 113 (рис.1.2).
Загалом, негативно мешканці оцінюють такі показники: можливості для розвитку молоді – 117 відповідей «незадовільно», з них 60 чол. – мешканці міста, 57 чол. – сіл; якість каналізування – 110 відповідей, 60 чол. – мешканці міста, 50 – сіл; інфраструктура для відпочинку та дозвілля - 107 відповідей, 63 чол. – мешканці міста, 44- сіл.
Респонденти позитивно оцінюють якість надання освітніх послуг – 15 оцінок «відмінно», в тому числі 7 відповідей – мешканці міста, 8 - сіл, вивезення твердих побутових відходів – 12 оцінок, в т.ч. 4 відповіді – мешканці міста, 8 відповідей – мешканці села, освітлення вулиць –12 оцінок, в т.ч.5 відповідей – мешканці міста, 7 відповідей – мешканці сіл.
Рис. 1.2.2 Оцінка показників стану розвитку громади
В результаті опитування визначено такі основні проблеми громади:
1. незабезпеченість громади гуртками, спортивними секціями ( 82 відповіді);
2. незадовільна якість дорожнього покриття (77 відповідей);
3. засміченість довкілля (74 відповідей);
4. забрудненість водойм (71 відповідь);
5. рівень надання медичних послуг (67 відповідей);
6. відсутність водопостачання (66 відповідей);
7. низький рівень напруги в мережі (48);
8. недостатня громадська активність мешканців (43);
9. безробіття (41);
10. відсутність (низька якість) пасажирських перевезень (36);
11. відсутність системи поводження з твердими побутовими відходами (32);
12. відтік кваліфікованих кадрів (27);
13. відсутність каналізування (27);
14. низький рівень розвитку туризму (25);
15. рівень надання адміністративних послуг (22);
16. рівень надання освітніх послуг (18);
17. низький рівень доступності до будівель (10).
Опитано 29 підприємців, які здійснюють свою діяльність на території Городоцької територіальної громади: 28% з них «добре» оцінюють умови ведення власного бізнесу, 34% – «задовільно», 21 % – «незадовільно», 17 % – утримались від відповіді.
Пріоритетність напрямків розвитку Городоцької ТГ, на думку опитаних, представлено на рис. 1.3.
Рис. 1.3 Визначення основних пріоритетів розвитку Городоцької територіальної громади.
Отже, пріоритетними напрямками розвитку громади респонденти вбачають оновлення інфраструктури населених пунктів, залучення інвестицій та створення рекреаційних відпочинкових зон.
2.ОСНОВНІ ЧИННИКИ ТА СЦЕНАРІЇ РОЗВИТКУ ГРОМАДИ
2.1 SWOT-аналіз розвитку громади
SWOT-аналіз соціально-економічного становища Городоцької територіальної громади проведено з урахуванням тенденцій та проблемних аспектів функціонування економіки, інфраструктури та соціальної сфери, змін у становищі громади, можливих зовнішніх впливів та викликів. SWOT-аналіз базується на висновках до описово-аналітичної частини Стратегії, пропозиціях, наданих за результатами засідань робочої групи з розробки Стратегії розвитку Городоцької територіально громади на період 2021- 2027 років та проведеного опитування мешканців.
SWOT-АНАЛІЗ
сильних, слабких сторін Городоцької територіальної громади, можливостей і загроз
|
Сильні сторони (позитивні фактори громади, які можуть бути використані для її розвитку) |
Слабкі сторони (негативні фактори громади, які заважають її розвитку) |
|
1.Вигідне територіальне географічне розташування громади: міжнародна траса М-11, сполучення м.Городок - м.Львів – 20 км, м.Городок -с.Медика (Польща) – 50 км. |
1.Зменшення чисельності населення громади. |
|
2.Індустріальний парк «Захід Ресурс» площею 20,7 га - потенційна точка економічного зростання громади (створення близько 1600 робочих місць) |
2.Відсутні облаштовані місця для відпочинку та рекреації на території громади |
|
3. Наявність потенціалу для облаштування місць відпочинку та рекреації – Дроздовицький став, ін. водні об'єкти |
3.Відсутність централізованого водопостачання в більшості населених пунктів |
|
4.Наявність великих промислових підприємств-роботодавців. |
4.Частково відсутнє централізоване водовідведення у м.Городок |
|
5. Наявність інвестиційно привабливих ділянок та приміщень на території громади. |
5.Відсутні потужності електропостачання |
|
6.Оновлено дорожнє покриття магістральних доріг загального користувння державного значення |
6. Високий рівень зносу інженерних мереж. |
|
7.Готовність бізнесу для оновлення або розширення своєї діяльності в громаді. |
7. Відсутність внутрішнього пасажирського сполучення з окремими населеними пунктами громади. |
|
8.Наявність двох летовищ на території громади. |
8. Відсутність містобудівної документації щодо просторового розвитку територіальної громади |
|
9.Розвиненена мережа громадських організацій |
9.Застаріла матеріально-технічна база бюджетних закладів. |
|
10. Наявна база для фізичного виховання молоді та дітей. |
10. Відсутня система з роздільного збирання та сортування сміття, велика кількість стихійних сміттєзвалищ |
|
11. Успішні виступи городоцьких спортсменів на чемпіонатах. |
11. Нерозвинутий туризм |
|
12. Наявність проектно-кошторисної документації для залучення коштів. |
12.Застарілі системи опалення бюджетних закладів (бюджет «споживання»). |
|
13.Будівництво терапевтичного корпусу у м.Городок. |
13. Недостатня кількість закладів дошкільної освіти. |
|
14.Наявність дев’яти законсервованих свердловин на забір води на території , прилеглій до с.Керниця. |
14.Значна частка комунальних доріг у критичному стані |
|
15.Наявність залізничного сполучення. |
15. Відсутність доїзду до окремих сіл громади |
|
16. Щорічний фестиваль "Захід-фест" |
16. Неоптимальна мережа бюджетних закладів. |
|
17. Забрудненість меліоративних канав (систем), що призводить до підтоплень в окремих населених пунктах |
|
|
Можливості (позитивні фактори зовнішнього впливу, які сприяють розвитку громади) |
Загрози (негативні фактори зовнішнього впливу, які заважають розвитку громади) |
|
1.Партнери за кордоном |
1.Війна на Сході України. |
|
2.Реформа децентралізації. |
2.Пандемія COVID-19. |
|
3.Географічне розміщення . |
3.Монополія у сфері розподілу природного газу та електроенергії |
|
4.Міжмуніципальна співпраця |
4. Відтік працездатного населення. |
|
5.Реалізація державних та регіональних програм. |
5.Дефіцит Державного бюджету - загроза дефолту. |
|
6.Реалізація проектів міжнародної технічної допомоги, в тому числі транскордонного співробітництва |
6.Низький рівень платоспроможності громадян. |
|
7.Законодавчі ініціативи щодо сприяння розвитку індустріальних парків. |
7.Несприятливий інвестиційний клімат |
|
8. Комунікації у владі та бізнес-середовищі |
Результати SWOT-аналізу свідчать про те, що станом на початок реалізації Стратегії громада матиме певну перевагу слабких сторін над сильними, але при цьому зовнішні можливості переважатимуть над загрозами. Завданням стратегічного планування є ефективне використання зовнішніх можливостей для підтримки власних сильних сторін та зменшення слабких, і запобігання загрозам, які підсилюють слабкі сторони, одночасно послаблюючи сильні сторони.
2.2 Порівняльні переваги, виклики та ризики
ПЕРЕВАГИ
|
Сильні сторони (позитивні фактори громади, які можуть бути використані для її розвитку) |
|
Можливості (позитивні фактори зовнішнього впливу, які сприяють розвитку громади) |
|
|
1.Вигідне територіальне географічне розташування громади: міжнародна траса М-11, сполучення м.Городок - м.Львів – 20 км, м.Городок -с.Медика (Польща) – 50 км. |
1.Партнери за кордоном |
||
|
2.Індустріальний парк «Захід Ресурс» площею 20,7 га - потенційна точка економічного зростання громади (створення близько 1600 робочих місць) |
2.Реформа децентралізації. |
||
|
3. Наявність потенціалу для облаштування місць відпочинку та рекреації – Дроздовицький став, ін. водні об'єкти |
4.Міжмуніципальна співпраця |
||
|
4.Наявність великих промислових підприємств-роботодавців. |
5.Реалізація проектів міжнародної технічної допомоги, в тому числі транскордонного співробітництва |
||
|
5. Наявність інвестиційно привабливих ділянок та приміщень на території громади. |
6.Реалізація державних та регіональних програм. |
||
|
6.Оновлено дорожнє покриття магістральних доріг загального користування державного значення |
7.Законодавчі ініціативи щодо сприяння розвитку індустріальних парків. |
||
|
7.Готовність бізнесу для оновлення або розширення своєї діяльності в громаді. |
8. Комунікації у владі та бізнес-середовищі |
||
|
8. Наявність двох летовищ на території громади. |
|
||
|
9.Розвиненена мережа громадських організацій |
|
||
|
10. Наявна база для фізичного виховання молоді та дітей. |
|
||
|
11. Успішні виступи городоцьких спортсменів на чемпіонатах. |
|||
|
12. Наявність проектно-кошторисної документації для залучення коштів. |
|||
|
13.Будівництво терапевтичного корпусу у м.Городок. |
|||
|
14.Наявність семи законсервованих свердловин на забір води на території , прилеглій до с.Керниця. |
|||
|
15.Наявність залізничного сполучення. |
|||
|
16. Щорічний фестиваль "Захід-фест" |
ВИКЛИКИ
|
Слабкі сторони (негативні фактори громади, які заважають її розвитку) |
|
Можливості (позитивні фактори зовнішнього впливу, які сприяють розвитку громади) |
|
|
1.Зменшення чисельності населення громади. |
|
1.Партнери за кордоном |
|
|
2.Відсутні облаштовані місця для відпочинку та рекреації на території громади |
2.Реформа децентралізації. |
||
|
3.Відсутність централізованого водопостачання в більшості населених пунктів |
4.Міжмуніципальна співпраця |
||
|
4.Частково відсутнє централізоване водовідведення у м.Городок |
5.Реалізація проектів МТД |
||
|
5.Відсутні потужності електропостачання |
6.Реалізація державних та регіональних програм. |
||
|
6. Високий рівень зносу інженерних мереж. |
7.Законодавчі ініціативи щодо сприяння розвитку індустріальних парків. |
||
|
7. Відсутність внутрішнього пасажирського сполучення з окремими населеними пунктами громади. |
8. Комунікації у владі та бізнес-середовищі |
||
|
8.Відсутність містобудівної документації щодо просторового розвитку територіальної громади |
|
|
|
|
9.Застаріла матеріально-технічна база бюджетних закладів. |
|
|
|
|
10. Відсутня система з роздільного збирання та сортування сміття, велика кількість стихійних сміттєзвалищ |
|
|
|
|
11. Нерозвинутий туризм |
|
|
|
|
12.Застарілі системи опалення бюджетних закладів (бюджет «споживання»). |
|
|
|
|
13. Недостатня кількість закладів дошкільної освіти. |
|
|
|
|
14.Значна частка комунальних доріг у критичному стані |
|
|
|
|
15. Відсутність доїзду до окремих сіл громади |
|
|
|
|
16. Неоптимальна мережа закладів культури |
|
|
|
|
17. Забрудненість меліоративних канав (систем), що призводить до підтоплень в окремих населених пунктах |
|
|
РИЗИКИ
|
Слабкі сторони (негативні фактори громади, які заважають її розвитку) |
|
Загрози (негативні фактори громади, які заважають її розвитку |
|
|
1.Зменшення чисельності населення громади. |
1.Війна на Сході України. |
||
|
2.Відсутні обладнані місця для відпочинку та рекреації на території громади |
|
2.Пандемія COVID-19. |
|
|
3.Відсутність централізованого водопостачання в окремих населених пунктах |
|
3.Монополія у сфері розподілу природного газу та електроенергії |
|
|
4.Частково відсутнє централізоване водовідведення у м.Городокта інших населених пунктах |
|
4. Відтік працездатного населення. |
|
|
5.Відсутні потужності електропостачання |
5.Дефіцит Державного бюджету - загроза дефолту. |
||
|
6. Високий рівень зносу інженерних мереж. |
6.Низький рівень платоспроможності громадян. |
||
|
7. Відсутність внутрішнього пасажирського сполучення з окремими населеними пунктами громади. |
7.Несприятливий інвестиційний клімат |
||
|
8.Відсутність генеральних планів |
|
||
|
9.Застаріла матеріально-технічна база бюджетних закладів. |
|
|
|
|
10. Значні території забруднені стихійними сміттєзвалищами, відсутні програми з роздільного збирання та сортування сміття. |
|
|
|
|
11. Нерозвинутий туризм |
|
|
|
|
12.Застарілі системи опалення бюджетних закладів (бюджет «споживання»). |
|
|
|
|
13. Недостатня кількість закладів дошкільної освіти. |
|
|
|
|
14.Значна частка комунальних доріг у критичному стані |
|
|
|
|
15. Відсутність доїзду до окремих сіл громади |
|
|
|
|
16. Неоптимальна мережа закладів культури |
|
|
|
|
17. Забрудненість меліоративних канав (систем), що призводить до підтоплень в окремих населених пунктах |
|
|
Порівняльні переваги
Сильними сторонами Городоччини є вигідне економіко-географічне розташування близько до кордону з ЄС та м.Львів, наявність промислового та транзитно-транспортного потенціалу, інвестиційно привабливих об’єктів. Ці сильні сторони підтримуються такими можливостями, які з’являються у зв’язку з проведенням реформи децентралізації, налагодженням міжмуніципальної співпраці, міжнародного партнерства та реалізації державних та регіональних програм.
Економіка громади характеризується достатньо високим рівнем індустріалізації з акцентом на переробну промисловість. Активізація індустріального парку «Захід-Ресурс» сприятиме розвитку високотехнологічних галузей промисловості. Наявний потенціал для розвитку рекреаційної сфери, зокрема, водні об’єкти. Тому можливість залучення інвестицій - ключовий фактор економічного зростання громади. Законсервовані свердловини на забір води на території громади в умовах здорожчання водопостачання - можливість для видобутку води для потреб громади.
Виклики
Розширення власних повноважень внаслідок реформи децентралізації дозволить підвищити фінансову спроможність територіальної громади, покращити стан об’єктів соціальної інфраструктури та зменшить диспропорції у розвитку територій. Важливим фактором, який впливає на якість життя мешканців, є збалансований просторовий розвиток: просторове планування територій, поліпшення стану дорожньої мережі, оновлення інфраструктури та благоустрій населених пунктів.
Використання інструментів, які пропонують державні, регіональні та міжнародні інституції, сприятиме зменшенню слабких сторін.
Ризики
Негативні демографічні тенденції (скорочення чисельності населення, висока трудова міграція за кордон) створюють ризик для подальшого «старіння» населення та поглиблення невідповідності між пропозицією і потребами ринку праці, зокрема, в частині браку кадрів робітничих професій. Розширення ареалів депресивності окремих територій формує ризики зростання рівня безробіття та погіршення якості життя.
Монополія у сфері розподілу природного газу та електроенергії позбавляє громаду впливу на покращення ситуації з морально та фізично застарілими мережами газо- та електропостачання.
Війна на Сході України, пандемія COVID-19, дефіцит Державного бюджету ставлять під загрозу можливості реалізації інфраструктурних та соціальних проектів.
2.3 Сценарії розвитку Городоцької територіальної громади
Інерційний сценарій виходить з таких основних припущень
Державний рівень
1.Відбувається міграція осіб працездатного віку за кордон.
2.Збільшаться ризики та негативні впливи, пов’язані з війною на Сході України (скорочення інвестицій, зростання злочинності).
3. Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку не вирішуватимуться через зміну політичної кон’юнктури на місцевому, регіональному чи державному рівні.
4. Реформа децентралізації припиниться або матиме стійку тенденцію до скорочення та обмеження прав і можливостей щодо розпорядження місцевими ресурсами та фінансовими надходженнями.
5.Політичні процеси в Україні істотним і негативним для громади чином позначаться на розподілі бюджетних коштів, ухваленні рішень на різних рівнях, впровадженні державних і регіональних програм.
6.Протягом реалізації Стратегії відбудеться значне погіршення макроекономічних показників.
7. Інвестиційна привабливість України залишається низькою, рівень залучення інвестицій не зростає;
8. Податковий тиск на підприємців залишається високий, в тіні продовжує залишатися більше 50% малого і середнього бізнесу.
Місцевий рівень
1.Народжуваність у громаді залишається низькою;
2.Сальдо міграції залишається негативним (продовжується відплив населення);
3.Обсяги реалізованої продукції громади скорочуються;
4.Інвестиційна привабливість громади низька;
5.Активність громади у залученні коштів з ДФРР та програм МТД низька.
Оптимальний сценарій виходить з таких основних припущень:
Державний рівень
1. Припиняється війна на Сході України з відновленням державного суверенітету над всією територією Донецької і Луганської областей, Автономної Республіки Крим.
2. Активно впроваджуються податкова та земельна реформи, які чинять позитивний вплив на детінізацію бізнесу та інвестиційну привабливість.
3. Істотно зменшуються корупційні та інші ризики, які впливають на розподіл коштів державного та обласного бюджетів, цільових фондів та ін.
4.Умови для започаткування та ведення бізнесу в Україні покращуються.
5. Загальна макроекономічна ситуація в країні і тенденції соціально-економічного розвитку регіону будуть позитивними упродовж всього періоду реалізації Стратегії.
Місцевий рівень
1. Демографічна ситуація стабілізується, прослідковується тенденція до збільшення народжуваності та скорочення міграції мешканців.
2.Відбувається легалізація підприємницької діяльності і тіньової зайнятості на території громади, внаслідок чого місцевий бюджет отримує істотні додаткові надходження за різними видами податків і зборів.
3.Громадою формуються привабливі інвестиційні пропозиції, які активно просуваються на інвестиційні ринки, і, як наслідок, створюються додаткові робочі місця, купівельна спроможність та якість життя мешканців підвищується.
4. Громада проводить реорганізацію мережі бюджетних закладів та їхню поступову модернізацію.
5. Громада активно освоює державну субвенцію на соціально – економічний розвиток територій, а також залучає кошти з ДФРР та МТД на реалізацію соціальних та інфраструктурних проектів.
6.Громада формує свій профіль як туристично привабливої території відпочинку та рекреації.
Стратегічне бачення, цілі та завдання формуються, виходячи з припущення, що розвиток на державному та місцевому рівні відбуватиметься за оптимальним сценарієм.
3. СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ І МІСІЯ
За підсумками соціально-економічного аналізу, опитування мешканців та засідань робочої групи, сформульовано стратегічне бачення та місію розвитку громади .
Стратегічне бачення: Городоцька територіальна громада – інвестиційно приваблива територія сталого динамічного розвитку з розвинутою промисловістю. Середовище відпочинку та рекреації з високим рівнем комфорту проживання та забезпечення соціально-культурних потреб мешканців.
Місія: розвиток людського капіталу, забезпечення високої якості життя та економічного зростання на основі розвитку промисловості та туристично-рекреаційної сфери.
4. СТРАТЕГІЧНІ ЦІЛІ, ОПЕРАТИВНІ ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ
Стратегічні, оперативні цілі та завдання Таблиця 4.1
|
Стратегічна ціль |
Оперативна ціль |
Завдання |
|
1. Економічне зростання |
1.1Створення сприятливого інвестиційного клімату
|
1.1.1Формування містобудівної документації просторового планування населених пунктів, що увійшли в склад територіальної громади. 1.1.2 Оптимізація дозвільних процедур для інвесторів на рівні громади. 1.1.3 Створення інформаційного ресурсу інвестиційно привабливих об’єктів громади. 1.1.4 Забезпечення участі суб’єктів малого та середнього підприємництва у національних, міжнародних форумах, семінарах, конференціях, виставках та ярмарках. 1.1.5Сприяння активізації індустріального парку. 1.1.6 Створення бренду громади |
|
1.2Підвищення туристичної привабливості території |
1.2.1 Створення умов для збереження пам'яток історико-культурної спадщини. 1.2.2 Створення якісного туристичного продукту. 1.2.3 Підвищення доступності до туристично привабливих місць громади. |
|
|
2.Висока якість життя |
2.1 Впорядкування існуючих та створення новихвідпочинково - рекреаційних зон |
2.1.1 Проведення інвентаризації природних об’єктів, придатних для рекреації. 2.1.2 Приведення до належного стану існуючих та створення рекреаційних та відпочинкових зон. 2.1.3 Залучення інвесторів для створення рекреаційних та відпочинкових зон. |
|
2.2 Модернізація інфраструктури та транспортного сполучення на території громади |
2.2.1 Забезпечення мешканців громади якісною питною водою. 2.2.2 Забезпечення будівництва і ремонту каналізаційних мереж та очисних споруд. 2.2.3 Покращення транспортної доступності сільських населених пунктів. 2.2.4 Оновлення дорожнього покриття та тротуарів в межах населених пунктів. 2.2.5 Створення безпечного середовища 2.2.6 Реконструкція існуючих і будівництво нових спортивних об’єктів в громаді. 2.2.7 Пристосування інфраструктури громади для маломобільних груп населення. |
|
|
2.3 Забезпечення охорони навколишнього природного середовища |
2.3.1 Запобігання забрудненню річок та канав каналізаційними (побутовими) стоками. 2.3.2 Створення умов для збереження та відтворення біоресурсів водних об’єктів. 2.3.3 Впровадження та популяризація енергозберігаючих технологій. 2.3.4 Створення системи управління твердими побутовими відходами на основі роздільного збирання і сортування сміття. 2.3.5Стимулювання розвитку альтернативних джерел енергії. 2.3.6 Проведення очистки та укріплення берегів річок та меліоративних канав. |
|
|
3. Послуги для населення за європейськими стандартами |
3.1 Оптимізація послуг комунальних підприємств |
3.1.1 Проведення інвентаризації майна комунальних підприємств. 3.1.2 Оновлення матеріально-технічного забезпечення комунальних підприємств. 3.1.3 Забезпечення благоустрою території громади. |
|
3.2 Покращення якості медичного обслуговування |
3.2.1 Забезпечення медичних закладів сучасним обладнанням 3.2.2 Забезпечення доступності надання медичної допомоги для усіх мешканців. 3.2.3 Створення багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування 3.2.4 Забезпечення беззбитковості діяльності комунальних закладів. 3.2.5. Оптимізація мережі медичних закладів |
|
|
3.3 Підвищення рівня доступності до послуг та інфраструктури населених пунктів
|
3.3.1Покращення матеріально - технічного забезпечення діяльності бюджетних закладів. 3.3.2 Збільшення частки охоплення дітей дошкільною освітою. 3.3.3 Створення нових та забезпечення благоустрою наявних публічних просторів для фізичного й інтелектуального розвитку дітей, сімейного дозвілля, занять спортом, популяризації здорового способу життя, соціалізації людей з обмеженими можливостями. 3.3.4Оптимізація мережі бюджетних закладів. 3.3.5 Підвищення доступності та якості адміністративних послуг для мешканців громади. 3.3.6 Створення умов для соціалізації осіб з інвалідністю, соціальної адаптації учасників АТО, внутрішньо переміщених осіб. 3.3.7 Захист прав дітей 3.3.8 Створення здорового, безпечного розвивального, інклюзивного освітнього середовища 3.3.9 Створення умов для надання якісних освітніх послуг. 3.3.10 Підвищення якості культурних послуг та створення сучасного культурного продукту 3.3.11Впровадження новітніх технологій |
|
|
3.4 Доступ населення до якісних соціальних послуг |
3.4.1Розвиток соціальних послуг для дорослого населення 3.4.2 Підвищення рівня допомоги вразливим дітям і сім’ям з дітьми 3.4.3 Налагодження ефективного адміністрування соціальних послуг 3.4.4 Формування конкурентних соціальних послуг в сучасні й системі підтримки населення |
4.2 Стратегічна ціль «Економічне зростання»
Стратегічна ціль «Економічне зростання» має на меті підвищення економічної спроможності громади на основі реалізації унікальних можливостей, конкурентних переваг та реалістичних потенціалів зростання, і включає три оперативні цілі.
Оперативна ціль «Створення сприятливого інвестиційного клімату» спрямована на досягнення покращення умов започаткування та ведення бізнесу Городоцької ТГ, а саме передбачено виконання таких завдань: сприяти активізації індустріального парку, розробити генплани населених пунктів, оптимізувати дозвільні процедури для інвесторів, створити інформаційний ресурс інвестиційно привабливих об’єктів; сприяти розвитку малого і середнього бізнесу шляхом перегляду регуляторної політики
Результати досягнення цілі:
розроблено та затверджено містобудівну документацію просторового розвитку;
створено умови для залучення та супроводу інвесторів;
зросла зайнятість мешканців громади;
підвищилась платоспроможність населення;
зросли доходи місцевого бюджету;
оптимізовано структуру промислового виробництва;
створено бренд громади
Індикатори досягнення цілі:
затверджені документи просторового планування території;
кількість проданих/переданих в оренду земельних ділянок, обсяги інвестицій; кількість залучених інвесторів, кількість зареєстрованих суб’єктів підприємницької діяльності (СПД);
ставки податків та зборів для СПД, обсяг реалізованої продукції;
кількість створених робочих місць,
динаміка податкових надходжень до бюджету;
інформаційні ресурси міської ради розроблені з використанням бренду громади.
Оперативна ціль «Підвищення туристичної привабливості» спрямована на розвиток туризму як чинника зростання економічної спроможності території. Завдання, які потрібно виконати в межах досягнення цілі, полягають у створенні умов для збереження пам'яток історико-культурної спадщини, розробці якісного туристичного продукту, підвищенні доступності до туристично привабливих об’єктів громади.
Результати виконання завдань та цілі:
покращеностан культурно-історичних пам’яток громади;
створено якісний туристичний продукт;
підвищено рівень доступності до туристичних об’єктів;
підвищено туристичну привабливість громади;
зріс рівень обізнаності місцевих мешканців про історико-культурну спадщину громади;
Індикатори:
кількість відреставрованих пам’яток історико-культурної спадщини;
протяжність відремонтованих доріг;
туристичний продукт;
туристичний збір.
4.3 Стратегічна ціль «Висока якість життя»
Розвиток людського капіталу значною мірою залежить від якості життя. В умовах скорочення природного приросту та міграції населення, створення умов, безпечних та комфортних для життя, є визначальним при виборі Городоцької ТГ місцем для проживання. Оновлення інфраструктури, мереж на території громади - пріоритет місцевого розвитку.
Оперативна ціль «Впорядкування існуючих та створення нових рекреаційних зон» передбачає створення умов для відпочинку та рекреації на базі унікальних водних об’єктів Городоччини. Передбачено виконання таких завдань: приведення до належного стану відпочинкових та рекреаційних зон, інвентаризація ресурсів відповідного цільового призначення, пошук та залучення інвесторів.
Результати досягнення цілі:
створено зони рекреації та відпочинку;
впорядковано зони відпочинку;
зросла задоволеність мешканців рівнем проживання у громаді
зросла економічна активізація в зоні діяльності.
Індикатори:
кількість створених зон;
кількість впорядкованих зон;
кількість укладених договорів;
площа об’єктів відповідного цільового призначення;
обсяг спрямованих коштів;
обсяг залучених інвестицій.
Оперативна ціль «Модернізація інфраструктури та транспортного сполучення на території громади». З метою досягненняналежного рівнябезпеки та життєдіяльності мешканців,населені пункти необхідно забезпечитивідповідними інженерними мережами, налагодити високий рівень доступності до об’єктів житлового та громадського призначення, обладнати відповідними інформаційними знаками:
Результати досягнення цілі:
підвищився рівень безпеки;
зросла доступність до та в межах населених пунктів;
розширено мережу водопостачання;
розширено мережу каналізування;
зріс рівень комфорту проживання в громаді;
створено нові та реконструйовано існуючі спортивні об’єкти.
Індикатори:
протяжність відремонтованих доріг;
протяжність мереж водопостачання та каналізування;
протяжність мереж освітлення;
кількість створених та реконструйованих об’єктів спортивної інфраструктури;
обсяг спрямованих коштів.
Оперативна ціль «Забезпечення охорони навколишнього природного середовища» є визначником сталості розвитку громади, регіону, держави. Для покращення екологічного стану та розвитку громади без заподіяння шкоди для наступних поколінь потрібно впровадити енергоощадні технології, систему роздільного збирання та сортування сміття, стимулювати розвиток альтернативних джерел енергії, запобігати замуленню водойм та меліоративних канав.
Результати:
покращилася екологічної ситуації в громаді;
зросла енергоефективністьу бюджетній сфері;
скоротилися кількості викидів парникових газів від підприємств та транспорту;
покращився стан водних об’єктів;
скоротилася кількість стихійних сміттєзвалищ;
зменшилися площі підтоплень;
диверсифіковано джерела енергії;
зросла обізнаність населення про екологічну культуру.
Індикатори:
динаміка обсягів спожитих енергоресурсів;
кількість об’єктів, на яких впроваджено енергоощадні заходи;
площа об’єктів, на яких впроваджено енергоощадні заходи;
кількість водних об’єктів, на яких проведено відповідні заходи;
система управління ТПВ;
кількість сміттєвих контейнерів;
об’єм посортованих ТПВ;
потужність відновлюваних джерел енергії.
4.4 Стратегічна ціль «Послуги для населення за європейськими стандартами»
В умовах глобальної цифровізації та високих темпів розвитку усіх сфер життя, виникає необхідність у забезпеченні населення якісними доступними послугами. Послуги європейського зразка у соціальній, освітній, культурній, комунальній сферах – один з пріоритетів розвитку громади.
Оперативна ціль «Оптимізація послуг комунальних підприємств» передбачає реформування та оновлення матеріально-технічної бази комунальних підприємств, що є запорукою економічного розвитку громади.
Результати:
Підвищився рівень надання комунальних послуг;
покращився матеріально-технічний стан комунальних підприємств;
покращився благоустрій на території громади;
Індикатори:
кількість одиниць техніки;
обсяг спрямованих коштів;
якість виконаних робіт, наданих послуг;
обсяг надходжень від наданих послуг;
кількість висаджених зелених насаджень.
Оперативна ціль «Покращення якості медичного обслуговування» визначає необхідним оптимізацію мережі медичних закладів, забезпечення доступності до медичної інфраструктури маломобільних груп населення, реформування КНП для досягнення їх беззбитковості. Важливим етапом у досягненні цілі є завершення будівництва терапевтичного корпусу Городоцької центральної лікарні.
Результати:
зросла якість наданих послуг у сфері медичного обслуговування;
підвищився рівень технічного оснащення медзакладів;
зросла доступність маломобільних груп населення до медичної інфраструктури;
зросла кількість пацієнтів;
підвищилися доходи КНП.
Індикатори:
введено в експлуатацію терапевтичне відділення у м.Городок вул..Коцюбинського,18
кількість послуг, що надаються КНП;
якість отриманих послуг;
кількість одиниць сучасного обладнання;
доступність до приміщень медзакладів;
обсяг спрямованих коштів на оновлення матеріально-технічної бази;
обсяг доходів та витрат КНП.
Оперативна ціль «Підвищення рівня доступності до послуг та інфраструктури населених пунктів» передбачає проведення оптимізації мережі бюджетних закладів, переліку послуг, які ними надаються, підвищення доступності для всіх категорій населення до об’єктів інфраструктури громади. Ціль спрямована на задоволення освітніх, культурних, духовних потреб мешканців.
Результати:
оптимізовано систему бюджетних установ;
підвищився рівень якості послуг;
підвищився рівень доступності до об’єктів соціальної інфраструктури;
розширився перелік послуг, що надаються ЦНАП;
створено та модернізовано публічні простори.
Індикатори:
введена в експлуатацію школа в с.Братковичі;
кількість новостворених публічних просторів;
кількість модернізованих публічних просторів;
кількість проведених заходів;
кількість учасників заходів;
кількість послуг, що надаються ЦНАП;
обсяг спрямованих фінансових ресурсів.
Оперативна ціль «Доступ до якісних соціальних послуг» спрямована на підвищення доступності мешканців громади до соціальних послуг відповідно до потреб. З метою досягнення оперативної цілі необхідно забезпечити розвиток соціальних послуг для дорослого населення , підвищити рівень допомоги вразливим дітям і сім’ям з дітьми, налагодити ефективне адміністрування та формування конкурентних соціальних послуг.
Результати:
зросла частка охоплення населення соціальними послугами;
покращилась якість життя соціально вразливих груп населення;
підвищилась ефективність адміністрування соціальних послуг.
Індикатори:
динаміка розвитку соціальних послуг;
кількість осіб, які отримали допомоги різного спрямування;
обсяг спрямованих фінансових ресурсів на одного заявника;
розширення спектру соціальних послуг.
5. ВПРОВАДЖЕННЯ ТА МОНІТОРИНГ СТРАТЕГІЇ, ВІДПОВІДНІСТЬ СТРАТЕГІЧНИМ ДОКУМЕНТАМ ДЕРЖАВНОГО ТА ОБЛАСНОГО РІВНІВ
У Стратегії враховані основні положення Стратегії розвитку Львівської області на період 2021 – 2027 років.
Стратегія розвитку Львівської області на період 2021 -2027 років включає п’ять стратегічних цілей.
Стратегічна ціль 1. Конкурентоспроможна економіка на засадах смарт – спеціалізації.
Стратегічна ціль 2. Якісне життя.
Стратегічна ціль 3. Збалансований просторовий розвиток.
Стратегічна ціль 4. Чисте довкілля.
Стратегічна ціль 5. Туристична привабливість.
Стратегія розвитку Городоцької ТГ відповідає структурі Стратегії розвитку Львівської області на період 2021-2027 років, зокрема: містить стратегічні, оперативні цілі та завдання. Водночас у ній враховані особливості Городоцької громади, і на цій основі сформовані власні оперативні цілі та завдання, дещо відмінні від обласних. Це видно з наступної таблиці:
Таблиця 6.1
. Узгодженість стратегічних цілей Стратегії розвитку Городоцької територіальної громади із стратегічними цілями Стратегії розвитку Львівської області на період 2021 - 2027 років
|
Стратегічні цілі |
Конкурентоспроможна економіка на засадах смарт - спеціалізації |
Якісне життя
|
Збалансований просторовий розвиток
|
Чисте довкілля
|
Туристична привабливість |
|
Економічне зростання
|
+ |
|
+ |
|
++ |
|
Висока якість життя
|
+ |
++ |
+ |
++ |
|
|
Послуги для населення за європейськими стандартами |
|
++ |
+ |
|
|
Примітка: ++ - сильний зв’язок, + - опосередкований зв’язок
Територія Городоцької територіальної громади охоплює такі типи функціональних територій відповідно до Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 років: «Прикордонні регіони», «Міські агломерації», «Центри, що мають ознаки ядер розвитку» та «Центри, що потребують підтримки».
Реалізація Стратегії здійснюватиметься у два етапи: перший – 2021-2023 роки; другий – 2024-2027 роки. План заходів з реалізації Стратегії розвитку Городоцької територіальної громади на період 2021-2027 років розробляється строком на три роки та після оцінки виконання на наступні роки періоду дії Стратегії. План заходів з реалізації Стратегії передбачає заходи, обсяги і джерела фінансування з визначенням індикаторів результативності їх виконання та є основою для розроблення інвестиційних програм (проєктів), спрямованих на розвиток громади.
Джерелами фінансування реалізації Стратегії є:
- кошти міського бюджету;
- кошти Державного бюджету України, зокрема, Державного фонду реґіонального розвитку;
- кошти обласного бюджету;
- кошти міжнародної технічної допомоги,
- благодійні внески;
- кошти з інших джерел, не заборонених законодавством.
Конкретні обсяги фінансових, матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для виконання Стратегії, будуть визначені під час розроблення Плану заходів з її реалізації.
У ході моніторингу Стратегії вирішується низка завдань: контроль за реалізацією Стратегії в цілому; оцінювання ступеня досягнення прогресу за стратегічними цілями, просування до оперативних цілей. Моніторинг базується на розгляді обмеженої кількості відібраних показників (індикаторів).